Філіп К. Дік «Механізм спогаду»
- Середня оцінка:
- 6.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, постапокаліптика/1, психологічний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Америка Північна/1,
- Час: близьке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: супергерої, надприродні здібності/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Видання:
Відгуки:
У даному оповіданні автор працює над однією зі своїх улюблених тем — світ після глобальної ядерної війни, плюс мутації, що з'явилися, призвели до появи нових надздібностей. Нічого так, все в руїнах, але люди вижили і бадьоренько працюють над відновленням всього в колишніх рамках. Ось головний герой, наприклад, велика шишка і вирішує де, що і як відновлювати, що й за чим (через це, до речі, і виник конфлікт).
Дещо ідилічна картина, я би сказав. Але я люблю постапокаліптику і автор мені подобається. Тим більше, улюблена тема автора тут заграла новими фарбами, новою чи скоріше несподіваною деталлю, коли окремі герої виявляються здатними згадати... майбутнє! Своє майбутнє. І це навіть призводить до розвитку у них певних психологічних патологій.
Така цікава, інтригуюча закрутка та дві деталі, які привели у мене кожна до зняття окремого балу й досить низької підсумкової оцінки. Я виявився розчарований, бо впевнено очікував від автора більшого. По-перше, неясна лінія Джиллера, який кілька разів сумбурно навіщось з'являється на тлі, а потім виявляється, саме його партія веде до розв'язки. Та й кінцівка-розв'язка також мені не сподобалася, ну не люблю я таких розривів, чи краще обривів. Я в цьому місці чекав дії, боротьби, хоча б спроби. Але ні, людина згадала майбутнє, ну що ж, нічого не можна змінити...
А я хотів більшого!
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!