Джордж Орвелл «Колгосп тварин»
- Середня оцінка:
- 9.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- антиутопія/1, фентезі/1, анімалістичне/1, сатиричний/1, соціально-побутовий/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
- Час: епоха новітньої культури (кінець XIX-XX ст./1)/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,
Анотація:
Головні герої книжки — тварини, яких їхні поводирі — розумні свині підбурили повстати проти господаря-нехлюя. Захопивши владу, вся та свинота одразу забула про задекларовані правила майбутнього щасливого життя. Що сталося далі насправді — вже історія, яку вивчають за підручниками. Та от тільки трактують її по-різному, вишукуючи в тоталітарних суспільствах з їхніми злиднями, голодоморами, репресіями, суцільною брехнею «щось хороше». Тому прикметно, що цей твір не втратив актуальності.
Нагороди:
«200 найкращих книг за версією BBC» (46).
Примітки:
Вперше українською повість було видано в Новому Ульмі, Германія. Видання було адресоване тисячам українських «переміщених осіб», що після закінчення Другої світової війни опинилися на території окупованої Німеччини. Орвелл сам сплатив кошти за український наклад і на прохання перекладача написав окрему передмову до видання українською. Це видання стало другим перекладом повісті іноземною мовою (вперше повість було перекладено німецькою). З листування видавців стало відомо, що близько 1500 примірників цього видання було конфісковано американською окупаційною владою в Мюнхені та за угодою передано радянській окупаційній адміністрації. Намагалися конфіскувати п'ятитисячний наклад, вважаючи видання пропагандою, але завдяки винахідливості біженців книг уціліло досить, щоб вони дійшли до читачів і навіть стали частиною навчальних програм для українських дітей у табірних школах.
Схожі твори:
- Джордж Орвелл 1984 (ті самі проблеми іншими образами)
Цитати з твору:
- Усі тварини рівні, але деякі рівніші від інших.
Видання:
Відгуки:
Чудова карикатура на жовтневу революцію! Аналогії та алюзії дуже органічні попри доволі складний і нетрадиційний матеріал героїв, який обрав собі автор. Навіть зі своїм мавзолеєм - присутній у вигляді черепа старого хряка, що заснував вчення і підштовхнув повстання, дисидентами тощо. Найстрашніше, що зрештою ніхто з тварин уже не пам'ятав, як їм жилося спочатку, але, незважаючи на життя впроголодь і страти тварин, що стали практично регулярними, сухі колонки цифр, які нічого не означали, переконували їх, що тепер вони працюють на себе і живеться їм набагато краще. І тварини увірували в це. Як тут не згадати багатостраждальних селян, які отримали волю задовго до революції, потім боролися під гаслом "Землю селянам!", а у підсумку були зігнані у колгоспи, з відібраними паспортами - по суті, зворотно закріпачені ще на півстоліття, які подекуди мерли від штучного голоду, не мали нічого, крім гасел, на які партія завжди була щедрою, але з ентузіазмом працювали тепер уже "на себе".
Пречудово також для мене завжди звучали заклики на кшталт: "Погано живете, тому що погано працюєте. Більше працюйте!". Я завжди відчуваю в подібних словах якийсь підступ, особливо насторожують самі агітатори. Хоча слова, по суті, і правильні, але, як показує історія, не дарма насторожують - хто більше за всіх закликає, той менше за всіх працює і краще за всіх живе. Якось так. І тут - кінь здох, а соціалізм так і не побудував.. напевно мало працював.
Але, на жаль, паралелями з минулим сюжет не обмежується - майже в кожній сучасній країні вже 21-го століття можна знайти схожі тенденції (тут можна згадати й інший роман автора на ту саму тему - «1984»). У світі періодично трапляються бунти і революції, коли втомлені терпіти маси змітають своїх правителів, а нова влада, що піднялася на хвилі, і яка часто має слабке відношення до народу, що її підняв, поступово скочується на старе і намагається, замість виконання даних нею обіцянок та усунення причин, - тупо залатати діри, що уможливили бунт, аби й її, своєю чергою, не скинули. (Ось як, наприклад, відбувалося в Криму - спочатку на повну сурмлять про свободу народу, що самі й спонукають мітингувати на вулицях, і, одразу ж після зміни влади, негайна заборона всіх неугодних масових зібрань). Ну а далі вівці, які бекають, якщо їм правильно задати напрямок їхнього шаленого бекання - це другий стовп влади (якщо не перший) і повне гальмо будь-яких змін після собак-силовиків. І що ти такій вівці не пояснюй - вона буде тупо бекати, бачачи навколо надуманих ворогів і борючись з вітряками (тут не буду наводити приклади з тієї самої близької опери - хто захоче - той побачить, а хто бекає чи мекає - тому не допоможе 😉, а її стригтимуть і стригтимуть, хіба що спроба взагалі зняти шкуру може її напоумити, але й у цьому легко можна звинуватити "ворогів народу" чи "папєрєднікав", що підвернуться, а-ля Обвал (від початку соратник хряка Наполеона).
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!