Іван Франко «Смерть Каїна»

У своїй філософській поемі автор розмірковує зокрема і на таку тему:

«Бо коли знання

Є враг життя, то пощо ж нам бажання

Знання? Чом ми не камінь, не ростина?

Коли хотів, щоб ми не куштували

Плодів знання, пощо ж садив те древо

І тим плодам таку додав приману?»

Тут йдеться про древо, з якого вкусили плода Адам і Єва, за що й були вигнані з раю. Питання звичайно цікаве, не думаю, що Франко його першим порушив. Як і те, чи має хто на нього відповідь? Але далі за сюжетом Каїн здобуває все ж таки певне знання, хоча автор веде до того, що його герой намагається пізнати плід від іншого дерева - від дерева життя. Освічений Каїн прагне донести здобуте назад до людей, але залишається так і не прийнятим, подібно до картини, яку він сам спостерігав у сцені з двома деревами і двома звірами, що сиділи біля них.

Трагедію народу, людства, в результаті, можна розглядати як те, що воно вбиває того, хто несе йому світло істини, так і не пізнавши її. Трагедія ж героя, що він гине, так і не передавши людям свого відкриття. У цьому можна розгледіти і якийсь метафізичний сенс чи прояв Вищого Початку. Адже обидві трагедії тісно переплетені між собою і по колу породжують одна одну. Проблему можна розглядати ще ширше, як пошук відповіді на питання: У чому сенс життя, якщо кожного чекає смерть? І в чому тоді сенс пізнання? Філософи давно б'ються над цими проблемами, от і І. Франко робить свій внесок, втім все з тим же результатом. Лише релігія нам може щось запропонувати у цьому питанні.

З іншого боку, що саме хотів сказати автор в особі Каїна, роблячи його таким наприкінці зразковим, я не зрозумів. Адже поряд із питаннями вищого порядку, мені була б цікава відповідь, у рамках твору, і на таке приземлене запитання, навіщо його герой убив свого брата, але автор у нього не заглиблюється. Просто, спочатку вбив, потім поневірявся, не факт, що розкаявся, тепер раптом вирішив ощасливити людство.

Але, мабуть, у всьому має бути сенс...