Вільям Шекспір «Віндзорські жартівниці»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- гумористичний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
- Час: епоха відродження (з XV ст. по XVII ст.)/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Примітки:
Перший варіант був опублікований ще у 1602 році, але редакція п'єси, видана в Першому фоліо (1623), суттєво перевищує попередні редакції, у ній додано п'ять нових сцен, відсутніх в попередніх версіях.
Цитати з твору:
- Любов, як тінь: женись - вона втікає,
Втікай від неї - гнатись починає.
- А бруд віддавна ходить в позолоті,
І чорт живе у тихому болоті
- Не дражни бугая, коли не хочеш скуштувати його рогів. (давня приказка)
Видання:
Відгуки:
А мені загалом сподобалося, із задоволенням сходив би у театр, на відміну від більш відомої «Приборкання норовливої». Хоча підозрюю, що читав не в найкращому перекладі, бо за текстом мені здавалося, що образ Фальстафа був мало розкритий і в мене не склалося про нього враження як про «веселого, безжурного підстаркуватого лицаря», як пишуть у деяких відгуках, ще пишуть, що його образ запам'ятовується, а мені більше образ подружок запам'ятався, які ухвалили «лицаря» цього провчити. Хоча, якщо мислити логічно, п'єса то називається «Віндзорські жартівниці», а не «старий дон Жуан»? Значить саме їхньому образу має бути приділено основну увагу чи не так?
Хоча згоден і з тезою, що жарти дещо вже стають застарими, або, іншими словами, сучасному читачеві вже трохи не актуальні. Правда, напевно, дивитися виставу, було б все ж таки цікавіше, ніж читати про це. При талановитій постановці все має виглядати жвавіше, ніж у перекладі, в якості якого є певні сумніви.
Сама ж тема твору хоч і стара, але за 400 років залишається таки актуальною. Тема чоловіків і дружин, тема божевільних ревнощів, тема Фальстафа — що в якості альфонса втирається до чужих дружин, тема рогів — при чому я ніколи не розумів, звідки саме тут роги ростуть, що саме цей атрибут обзавівся таким значенням, а тут виявляється — ще Шекспір 400 років тому про це товкмачив 🙂.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!