Вільям Шекспір «Комедія помилок»

Легка комедія від Шекспіра, не обтяжена глибоким змістом. Простий сюжет, який при пильному розгляді не витримує критики, але якщо прийняти певну частку допущень, то й цілком кумедний. Одного дня, в одному місці народилися 2 пари близнюків, абсолютно схожі один на одного, кожній парі дали однакові імена 😮. Батьки однієї пари купили собі близнюків другої пари, на служіння своїм (О часи, о звичаї!). Подорожуючи морем ще в юному віці, стається кораблетроща, яка розриває нашу дивну родину рівно навпіл: близнюк, слуга і мати + близнюк, слуга і батько. Проходить понад два десятки років, а сім'я так і не змогла возз'єднатися (не надто старались?) і тепер, коли близнюки-пани обидва Антифоли нарешті перетинаються, це плодить безліч непорозумінь і комедійних ситуацій.

У кожній із прочитаних мною комедій автора, обов'язково спливає якийсь пунктик з розряду «о часи, о звичаї»: то антисемітизм, то антифемінізм, то батько погрожує вбити дочку, якщо та не вийде за того, кого він вкаже, то ще що-небудь. Автор не раз звертав увагу, що вся його публіка, про яку він здебільшого пише, - християни-католики, але ніде не пахне ні духовністю, ні побожністю, складається враження, що і тоді це було не більше ніж ширма та порожній звук. Так і тут, одні люди купують інших — дітей у їхніх батьків, і це просто нюанс, усім зрозумілий, це не стає сюжетотворчою кричущою проблемою. Слуги завжди дурніші за своїх господарів і Шекспір ​​у своїх творах не доріс до ідеї обіграти ситуацію, що люди взагалі-то рівні і цілком можлива ситуація, коли з двох панських дітей виросли телепні, а слуги перевершують їх за розумом, але цього не відбувається — п'єса розрахована на публіку, яка замовляє музику і не сприймає таких думок. Хазяї в праві поводитися зі своїми купленими слугами як із худобою, хоча мови вже немає про рабство, але в чому різниця? Складається враження, що це нормально і для публіки, на яку розрахована п'єса, однаково своїми слугами попихають як і обидва герої, так і дружина одного з них.