Фрідріх де ла Мотт Фуке «Ундина»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1

Мова оригіналу: німецька
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фентезі/1, ліричний/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
- Час: середньовіччя (з V ст. по XV ст.)/1,
- Сюжетні ходи: з використанням міфології/1, любовна лінія, трикутник/1, фантастичні істоти/1, русалки/1, інші/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна література/1,
Анотація:
Романтична казка про трагічне кохання відважного лицаря Гульдбранда і доньки володаря водної стихії прекрасної Ундіни. Вдаючись до стилізації середньовічних легенд, письменник зумів у яскравій і поетичній формі показати таємничість природи людини, складність її натури і долі. Основа побудови сюжету — любов, найвища ознака людського духу, якій підпорядковуються всі інші стосунки між людьми і навіть життя. Повість належить до перлин світової літератури. Вона і сьогодні хвилює читача, спонукаючи задуматися над відповідальністю за долю тих, кого ми любимо.
Примітки:
В основі повісті — сюжет із германської міфології про чарівну ундину — звабливого духа води, що закохується в прекрасного юнака. Твір, написаний у дусі середньовічного лицарського роману, сповнений елементів фантастики й подекуди справді нагадує казку.
Схожі твори:
- Леся Українка Лісова пісня (Кохання парубка і мавки чи лісової русалки)
Видання:
Відгуки:
Твір видався вартим уваги. У ньому є щось від легенди, щось від казки, а щось від стародавніх лицарських історій. Відважний лицар Гульдбранд стрімголов кидається до оповитого легендами лісу на перший поклик легковажної Бертальди. Ліс має погану славу і про нього ходить багато чуток, але прекрасна Бертальда пообіцяла нашому лицарю рукавичку із своєї білої ручки.
В лісі лицар зазнав декількох пригод із кобольдами (потворними карликами - духами природи), але нічого поганого із ним не сталося, натомість річка, що розлилася, змусила його якийсь час перебути у хатинці місцевого рибалки. Там він познайомився із названою донькою рибалки - прекрасною і трохи химерною Ундіною. Далі, не дивлячись на повінь, до них нагодився священник і обережно - будуть СПОЙЛЕРИ 🙂. Вони повінчались, і назад із лісу славний лицар повернувся з дружиною, так що рукавичка Бертальди його вже не хвилювала. Натомість Ундіна трохи ревнувала його, почувши про причину його подорожі. Бертальда ж, навпаки, почала відчувати сильніші романтичні почуття до вже втраченого лицаря.
Як в таких умовах ці дві, власне обидві не злі і не погані дівчини, змогли потоваришувати я, чесно, не розумію, це щось неймовірне. Більше того, вони разом відправляються в замок-маєток лицаря. Та це не саме нерозважливе із дій тої ж таки Ундіни. Бертальда виявляється теж була названою донькою, проте не рибалок, а могутньої герцогської сім'ї. Її колись знайшли і спасли на березі водойми. Так от, вже після кількох непорозумінь за спільного коханого, Ундіна, щиро бажаючи догодити подрузі, приготувала на її день народження неймовірний подарунок - знайомство зі справжніми батьками. В один момент на торжестві Бертальда стала із герцогині - рибачкою. Отут не дивно, що дівчина "трохи" засмутилася і наламала дров від такого "дарунку", а не зраділа йому, як того очікувала Ундіна. Я б і сам, мабуть, на місці Бертальди не зрадів від такого повороту 😮. Так що важко її в чомусь засуджувати, як на мене.
Та згодом вони знову порозумілися і, як я вже казав, спільно відправились в замок Гульдбранда, так що з обох боків наш лицар був оточений чарівною жінкою. Як на мене, важко очікувати за таких умов чогось хорошого, а тут ще й справжня рідня Ундіни прагнула її захистити у міру свого розуміння, далекого від світських звичаїв людей...
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!