Едгар Аллан По «Mellonta Tauta»

Люблю подібні спроби зазирнути в майбутнє і спробувати передбачити, як воно все буде, особливо коли, як тут, вже можна оцінити більшість авторських придумок на предмет відповідності дійсності, що вже настала. Тим більше, коли автор не кривлявся, а справді намагався описати майбутнє, незважаючи на іронічний стиль та політичні шпильки. Цікаво, прикиньте, порівняти, яким бачили майбутнє в минулому, яким воно стало і яким його бачать тепер. Потім, ще через 20-30 років, або кому скільки судилося, цікаво буде знову подивитися, що збулося, що ні. Тут же, хоч і часи прогнозу автора ще далеко не настали, ми вже можемо бачити, що майбутнє, яке По намагався пророкувати на тисячу років вперед, перевершило найсміливіші його вигадки вже через якихось 150 років.

Та це у технічному плані, у соціальному та політичному — тут складніше. Зрозуміло, що По був не у захваті від сучасної йому американської демократії і скептично ставився до об'єктивності її результатів. Багато хто в цьому плані погодиться з ним і зараз. Тож можна вважати, що прогноз загалом якщо і не зовсім вірний, то досить не далекий від істини. Хоча і По, покритикувавши, думаю заслужено, демократію, на противагу не зміг нічого запропонувати кращого. Не думаю ж, що він поділяв запозичену у комуністів і перенесену в майбутній свій прогноз соціального устрою ідею, що особистість ніщо, а актуальне лише колективне благо. І підкріпив цю комуністичну (ну може і не лише комуністичну, я не знавець де тут витоки, головне поширення їй задали вони, піднявши на свій прапор) ідею відповідним висновком: що масовий мор чи війни, що приносили жертвами мільйони життів, і які вселяли в індивідуумів такий жах ще в 19-му столітті, по суті для колективного людства - благо, що розчищає життєвий простір для решти популяції. Ось вам і витоки соціальної утопії з антиутопією! І по суті маестро ж мав рацію і знову все правильно передбачив, фактично передбачивши глобальне перенаселення планети, ось тільки проблема, що ніхто з окремих індивідуумів не поспішає приносити себе в жертву колективному благу.

Та й технічні моменти автор насправді передбачив, хай не в деталях, але в загальному ключі теж правильно. Тут і ідея, що весь світ через Атлантику буде пов'язаний у загальну інформаційну систему; ідея, що майбутнє за електрикою й світовий океан у автора борознять невеличкі судна з електроприводом. А ось масові повітряні судна по типу надзвичайно просунутих аеростатів в 2848-му році виглядають звичайно кумедно, але він правий уже хоча б у тому, що людство масово підкорило повітря і швидкість в 100 миль на годину перестане вражати уяву людини майбутнього. Ось тільки з місячними чоловічками, видимими в невеликий телескоп майбутнього, вийшов маленький прокольчик, але ця деталь виглядає швидше прикольно і загальне враження не псує. Так що поставлю дев'ятку 🙂.