Жюль Верн «Face au drapeau»

Першодрук - в журналі Етцеля «Magasin d’Éducation et de Récréation» з 1 січня по 15 червня 1896 р., того ж року твір вийшов окремою книгою з ілюстраціями Леона Бенетта. В одних джерелах зазначено, що роман був написаний не пізніше 1893 року, в інших - що він написаний в 1894-95 роках за чотири з половиною місяці. Буквальний переклад назви роману - «Обличчям до прапора».

У романі знайшли відображення відкриття наприкінці 80-х років XIX століття нових вибухових речовин та вдосконалення балістики і артилерійської справи. Образ божевільного винахідника Тома Рока був, ймовірно, навіяний справжньою гучною судовою справою відомого французького хіміка Ежена Тюрпена - винахідника тринітрофенолу. Тюрпен запропонував споряджати ним артилерійські снаряди. Однак уряд Франції в 1885 році відмовився видати патент винахіднику або купити у нього його винахід, а згодом звинуватив його в розголошенні державної таємниці та продажу технічних новинок за кордон.

Восени 1896 року Ежен Тюрпен навіть затіяв судову справу проти автора, побачивши у романі образливі натяки на себе. Захисником Верна у цій справі був Раймонд Пуанкаре, майбутній президент Франції. Суд вирішив справу на користь Ж. Верна та його видавця, «за відсутністю доказів». Проте, деякі джерела стверджують, що в листуванні автора з його братом Полем містяться докладні міркування про Тюрпена як про прообраз Тома Рока. Втім, існує також версія, за якою прообразом Рока був винахідник динаміту Альфред Нобель, який неодноразово висловлював жаль з приводу того, що подарував світу таку руйнівну силу.

Зброя Тома Рока, «фульгуратор», що присутня в романі, описана як саморухомий снаряд, начинений вибуховою речовиною. Він має рідкий детонатор і запускається з пускової установки. Снаряд вибухає безпосередньо при ударі об ціль, або на підльоті до цілі, при цьому руйнівна сила вибуху становить кілька кілометрів. Фактично можна говорити про опис прообразу бойової ракети, при чому із ядерною боєголовкою.