Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

По-моему, лекции не имеют по сравнению с чтением никаких преимуществ, а во многом уступают ему. \Чарлз Дарвін\

   

Григорій Квітка-Основ'яненко «Конотопська відьма»

Середня оцінка:
6.00
Оцінок:
1

Григорій Квітка-Основ'яненко
Конотопська відьма
Альтернативні назви: Конотопская ведьма
повість, 1837 р.
Мова оригіналу: українська
Час написання: 1833


Класифікатор:

  • Твір характерезують як: фантастичний/1,
  • містика/1, соціально-побутовий/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1, Україна-Русь/1,
  • Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
  • Перебіг сюжету: лінійний/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: молодіжна/1, доросла література/1,

Анотація:

Повість «Конотопська відьма», з одного боку, пронизана фольклорними мотивами віри у відьом, що доять ночами корів, зглаз тощо, з іншого боку, є жорсткою сатирою та критикою недалеких козацьких старшин провінційного Конотопу. В основі сюжету споконвічні низькі людські бажання: у хитромудрого писаря — підсидіти свого сотника і зайняти його місце, у недалекого сотника — байдуже ставлення до своїх обов'язків і бажання будь-що-будь засватати дівчину, що сподобалася, у дівчини — влаштувати своє особисте життя, нехай ціною чаклунства та допомоги відьми.


Примітки:

"Присвячується Михайлу Якимовичу Бедрязі" (добрий знайомий автора, майор).


Схожі твори:

Михайло Коцюбинський Відьма (односельчани намагаються виявити відьму)

Видання:

1978
1983
2003
2009
2010
2011
2013
2013
2015
2017
2017
2018
2019
2019
2019
2021
2021
2023
2023
2023

Відгуки:

Oreon (2023-05-06) /

Об'єктивно, мені твір не сподобався. Особливо не сподобалася мова писаря Пістряка. Я розумію, що автор намагався передати пародію на подібний сорт людей, які намагаються випендритися, хочуть здаватися розумнішими, ніж є насправді, і намагаються вразити своєю показною вченістю. У цьому випадку йдеться про показну писемність та начитаність. Пан Пістряк, настільки вважає себе вченим, що його мова практично незрозуміла обивателю, бо в тему і не в тему рясніє старослов'янськими зворотами та церковними репліками. Можливо подібна пародія сучасникові, який міг бачити схожих людей наживо, і була цікавою і смішною, але нині таких персонажів давно не зустрічається, а його мову розібрати було реально важко. Тому й читати було тяжкувато.

Усю першу половину повісті не було нічого містичного чи фантастичного, доки не почали топити відьом. Я вже подумав, що фантастичного і не буде, а буде просто їдка сатира на дурість козацької місцевої старшини рівня Конотопу, плюс опис деяких людських вад. Але, несподівано, після кількох ні за що, ні про що потоплених на розвагу місцевій публіці жінок, справжня відьма таки знайшлася. Причому її колорит описаний дуже фольклорно, ще з дитинства я пам'ятаю деякі подібні оповідання сільських стареньких, про відьом, які ночами чужих корів доять і вроки накладають.

Далі йдуть описи кількох підступів цієї відьми і досить докладних її обрядів, що теж мені не до вподоби. Тим більше, що спочатку не особливо зрозуміло, на чиєму боці автор і навіщо все це описує. Та й за іншими творами автора я вже встиг усвідомити, що духовне виховання наклало глибокий відбиток на його творчість. А тут описи відьомських каверзів із підступами низьких та недалеких людей на пару. Але кінцівка все розставляє на свої місця і автор недвозначно дає зрозуміти, що мораль усієї історії в тому, що чаклунство щастя не приносить.

Власна оцінка: 6


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!