Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Любого, ничего ему не объясняя, можно посадить в тюрьму лет на десять, и где-то в глубине души он будет знать, за что. \Ф. Дюрренматт\

   

Трумен Капоте «З холодним серцем»

Середня оцінка:
7.00
Оцінок:
1

Трумен Капоте
З холодним серцем / In Cold Blood: A True Account of a Multiple Murder and Its Consequences
Альтернативні назви: Хладнокровное убийство; Обыкновенное убийство
роман, 1965 р.
Мова оригіналу: англійська
Відомі переклади: Володимир Митрофанов - 1.

Класифікатор:

  • Твір характерезують як: реалістичний/1,
  • трилер/1, психологічний/1, соціально-побутовий/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1, Америка Північна/1,
  • Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
  • Сюжетні ходи: злочинці, збоченці, маньяки/1,
  • Перебіг сюжету: з екскурсами/1, паралельний/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,

Анотація:



Видання:

1985

Відгуки:

Oreon (2024-09-14) /

Роман читав у складі детективного збірника, тож, думаю, нікого не повинно дивувати, що мої детективні очікування не справдилися. Потрібно зауважити, що про документальну природу твору я, приступаючи до читання, і не підозрював, а про особистість автора й досі не маю особливого уявлення. Так що мій відгук та враження мають бути не замутненими цими факторами.

І так, початок не виправдав моїх очікувань, виявився дещо затягнутим і не мав жодної детективної інтриги, ну якщо не вважати інтригою відсутність мотиву; про жертв відомо, що вони всі загинуть, але поки вони живуть, планують, печуть пироги; вбивці теж відомі, паралельно життю жертв вони теж планують, купують все необхідне, добираються до місця. Такий розклад у детектива мені не імпонує: вже ознайомитися з сім'єю жертв, пройнятися до них певними почуттями і спостерігати за тим, як два холоднокровні відморозки вже погасили фари і в темну докочують до місця, знаючи що сім'ю Клаттерів вже ніщо не врятує — мені не подобається і оцінка моя поповзла різко в низ.

Але все встає на свої місця, коли відчувши в цій жорсткій реалістичності розповіді невиразні підозри, я поліз в інтернет і тут дізнався, що це не авторська вигадка, а реальна історія. (Вважаю, що обов'язково треба вказувати це на початку твору – всі початкові враження були б зовсім іншими). Все починає відчуватися зовсім інакше, стає сильною психологічна лінія, лінія жертви, лінія злочинця. Автор не обмежується одним злочинним епізодом. Вбивство Клаттерів перевернуло життя всієї округи, люди трохи прийшовши до тями, починають закривати замки, починають підозріло дивитися на сусідів... А в цей час злочинна парочка веде розгульне життя і стає ще більш небезпечною для суспільства — тепер їм нічого не варто прибити когось просто на дорозі заради кількох доларів. По ходу оповіді ми дізнаємося історії ще кількох вбивств — автор легко й невимушено відволікається від основного сюжету, щоб коротко повідати нам про ще кількох головорізів, що зустрілися по дорозі.

Кінцівка дуже психологічна. Переді мною, як читачем, різко постало питання: а чи виправдовую я особисто смертну кару, що я можу відповісти по прочитанню цієї реальної історії, маючи перед собою кілька таких прикладів? Чи заслуговують ці люди на довічну комфортабельну камеру на гроші від податків своїх жертв та їхніх родичів? Так чи інакше, але автор не здався мені противником страти, хоча явно він про свої переконання не говорить, надаючи читачеві самому визначитися з відповіддю. Я ж думаю, головне, щоб у будь-якому разі не був покараний невинний, або єдиний призначений цапом-відбувайлом.

Наприкінці журналіст наводить останні слова, висновки вбивць. Один із них виправдовує смертну кару, він вважає, що це банальна помста, але родичі мають на неї право, інакше вони не змогли б заспокоїтися у житті, він судить по собі — він би не зміг. І в нього лише одне застереження — аби вішали не його. Другий же вбивця однозначно проти смертної кари, вважає її не виправданою ні з моральної точки зору, ні з юридичної, він задається питанням: «А раптом він міг би зробити ще щось корисне суспільству?». Його питання висне в повітрі, коли петля обвиває його шию... Я ж у відповідь думаю: Ага, ще міг би занапастити кількох людей. Що характерно, каяття ми так і не відчули, позбавляти його життя, це виходить не по феншую, а от йому було вбивати невинних людей, то тут все нормально, без питань.

Оцінка трохи занижена, тому що читати було для мене важко, автор майстер, він дуже тонко і поступово розкриває всю лінію, але в мене співчуття жертвам та неприйняття вбивць, а вони фактично пів книги виступають героями. Читати ж про них я не отримую задоволення, як і копатися в їх психології. Тому така оцінка, з художньої ж точки зору книга вельми добротна, просто важка і трохи затягнутий початок (хоча і це було треба, щоб налаштувати читача до потрібного сприйняття).

І ще один факт, який пройшов повз книжку. Реальне слідство намагалося довести ще один епізод — вбивство іншої сім'ї з чотирьох осіб цими ж убивцями, але тоді вони мали алібі, яке пізніше спростували, але злочин уже залишився не розкритим. Слідчі ж з високим ступенем ймовірності схиляються, що це була таки їх рук справа, вбивство було аналогічне описаному тут...

Власна оцінка: 7


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!