Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо»

• Твір характерезують як: фантастичний/1,
• пригодницький, авантюрний/1,
• Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
• Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
• Сюжетні ходи: становлення, дорослішання героя/1,
• Перебіг сюжету: лінійний/1,
• Цільова аудиторія та вікові обмеження: дитяча література/1,

У червні 1881 року редактор «Il Giornale dei Bambini» (Дитяча газета) отримав від свого друга Коллоді рукопис «Історія Буратіно» з припискою: "Посилаю тобі цей дитячий белькіт, роби з ним що хочеш. Але якщо надрукуєш, заплати відповідно, щоб мені захотілося його продовжувати". Як пізніше згадував Коллоді, ідея цієї казки визріла майже миттєво і була в цілому оформлена за одну ніч. Головним героєм казки стала лялька маріонетка (в Італії, батьківщині театральних масок та лялькового театру — буратіно). Колоді назвав свого героя Піноккіо, від слова піно, яке на тосканському діалекті означає "кедровий горішок".

За «Історію маріонетки» редактор заплатив авторові 50 лір, і 7 липня 1881 року в його газеті вийшли дві перші історії про Піноккіо. У липні-жовтні було надруковано ще 13 розділів, і на 15-му розділі повість завершувалася. Причому кінець спочатку автор ухвалив суворий: героя повісили розбійники на гілці дуба, як повчання всім неслухняним дітям. Однак таке закінчення викликало повне неприйняття юних читачів. Можливо, вони думали, що непослух і витівки не заслуговують на таке покарання? Як би там не було, але після того, як редакцію закидали листами з обуреннями, автор продовжив свою історію і переписав закінчення. У 1883 році казка «Пригоди Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки» була видана окремою книгою і розпочала свою тріумфальну ходу планетою. Карло Коллоді на той час виповнилося 57 років.

«Пригоди Піноккіо», за даними ЮНЕСКО, були перекладені 87 мовами, до них склали 27 продовжень і 400 разів втілювали на сцені та екрані. Лише англійською мовою книга витримала понад 111 видань. Український переклад Євгена Онацького з'явився 1923 р. За мотивами Піноккіо 1936-го року А. Толстой створив свою казку «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно», тоді як повний переклад оригінального твору російською побачив світ лише у 1959 році.

Наприкінці XIX століття Ватикан забороняв «Піноккіо» Карло Коллоді, тому що живу істоту там створив майстер, а не Бог. У наш час, у маленькому італійському містечку Коллоді, на честь якого письменник взяв собі псевдонім, стоїть пам'ятник літературному герою, дерев'яному хлопчику на ім'я Піноккіо. На пам'ятнику висічено напис: "Безсмертному Піноккіо - вдячні читачі у віці від чотирьох до сімдесяти років".