Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Не місце красить людину, а людина місце. \Народ (латинський вислів)\

   

Франсіс Карсак «Les robinsons du cosmos»

Середня оцінка:
8.00
Оцінок:
1

Франсіс Карсак
Les robinsons du cosmos
Альтернативні назви: Робинзоны космоса
роман, 1955 р.
Мова оригіналу: французька


Класифікатор:

  • Твір характерезують як: фантастичний/1,
  • фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, виробничий/1, пригодницький, авантюрний/1,
  • Місце дії: поза Землею/1, планети іншої зоряної системи/1,
  • Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
  • Сюжетні ходи: попаданці/1, робінзонада/1,
  • Перебіг сюжету: лінійний/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна література/1,

Анотація:


Примітки:

За словами сина письменника - Жоржа Борда - книга спочатку називалась «L’Aventure cosmique» (Космічна пригода) і була в цілому написана ще у 1945 р., хоча не планувалась автором до видання. Перед публікацією текст ще доопрацьовувався.

Роман вперше вийшов у Парижі у видавництві «Галлімар», також друкувався в газеті «Юманіте».

Радянський переклад Ф. Мендельсона - сильно скорочений. Українською роман поки не видавався.


Схожі твори:

Жюль Верн Таємничий острів / L’Île mystérieuse (виживання окремої відірваної від людства групи)
Данієль Дефо Робінзон Крузо / Robinson Crusoe (виживання відірвано від людства)

Видання:


Відгуки:

Oreon (2024-09-08) /

Звичайно всім знайомий класичний вже сюжет, коли герой (як у Дефо) або герої (як у Верна) опиняються на безлюдній землі і повинні вижити завдяки своїй праці та кмітливості – так звана робінзонада. Але до цього роману я ще не стикався зі спробою відправити в робінзони ціле селище на кілька тисяч жителів. Знайомтеся - перед вами саме такий роман, а сама ідея розвинути робінзонаду до таких масштабів належить французькому автору Ф. Карсаку.

Напевно, шкода, що мені цей твір не потрапив у юності, але й зараз, у досить зрілому віці, він мені сподобався, і сподобався принаймні більше, ніж Леви Ельдорадо цього ж автора. А сподобався він мені тому, що він добрий, просто плаский і хороший. Без такої хваленої тепер життєвості, натуральності чи «живих героїв зі своїми тарганами в голові». Є добро і зло, ці погані, а ці хороші, хороші мають бути сильнішими, бо на їхньому боці правда. А ще тому, що мені з дитинства імпонують ці мотиви — виживання та підкорення чогось. Людина має бути сильною, боротися до кінця і перемогти, тому що вона Людина. І так тут — ніхто не віддається смутку, не плаче за втраченим, а вперто долає труднощі, що виникають. Проте, я його однозначно відніс би до підліткових. Тут ви не знайдете глибокої філософії як у Лема чи Стругацьких.

Як не дивно, сильний (для мене) бік роману є одночасно і його слабкою стороною. Вся оповідь дещо плоска і однобока, все-таки дається взнаки життєвий і читацький досвід віку. Розповідь рухається за принципом — «Прийшов, побачив, переміг», убік тільки летить, як лушпиння з насіння, суха статистика у вигляді «загинуло стільки-то людей...». Саме у такому виді. Внаслідок катаклізму перенеслися на чужу планету — загинуло стільки-то людей, виник соціальний конфлікт — стільки людей, п'явки — стільки, аборигени — стільки... Потім, через кілька років, поселення розрослося вже до стількох-то людей. Все дуже сухо і не життєво, трохи різало слух, адже загибель кожної людини, це трагедія і чиєсь горе, втрата годувальника, чоловіка, батька... А тут це як витратний матеріал, як фігури в шахах, цього пішака не шкода, а цього вченого втратити більш шкода, оскільки він більш солідна фігура.

Але в цілому, з урахуванням теперішньої цільової аудиторії, думаю, 8 можна поставити і в моєму віці, читати було цікаво, напевно цікавіше, ніж про чимось схожі подорожі Обручова в надрах Землі або загубленій півночі.

Власна оцінка: 8


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!