Валерій Шевчук «Сиві хмари»
- Середня оцінка:
- 4.00
- Оцінок:
- 1
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- психологічний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Україна-Русь/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла з віковим обмеженням/1,
Анотація:
Микола Твардовський примудряється вести дивний спосіб життя: разом зі своїм слугою вони постійно їздять дорогами між маєтками місцевого панства, намагаючись догодити і тим і цим, живучи за рахунок інформації, чуток, які він дізнається і оперативно доносить усім, хто цікавиться, і з кого може отримати вигоду. При цьому кожному своєму «клієнту» він підносить свої послуги як ексклюзивні та дружні, насправді ж одну й ту саму новину він пропонує кожному зацікавленому, часто зіштовхуючи поміщиків між собою. Маючи можливість осісти і споважніти, Твардовський продовжує своє «ремесло», а виручені кошти без жалю пропиває.
Твір є частиною:
- Голос трави (цикл)
Видання:
Відгуки:
Я впевнений, що і на таке оповідання обов'язково знайдеться поціновувач, тільки це не я. Мені воно здалася гиденьким, а найбільш правильним закінченням сюжету, як на мене, було б залишити головного героя, пана Твардовського, висіти на якій-небудь гілці. Герой мені антипатичний, я сумніваюся, звичайно, що автор мав до нього інші почуття, але так вже виходить, що дуже мало ймовірно, щоб мені сподобалося оповідання, якщо мене відштовхують і його події, і його герой.
На відміну від попередньої оповідання («Відьма»), де теж фігурує цей пан як другорядний персонаж і там у нього образ такого собі містичного оповідача, майже товариша князю Долинському, людини, що в змозі знайти і привести відьму; тут його образ розкривається повніше. Насправді це мерзенна п'явка, яка живе за рахунок стравлювання місцевих, більш багатих поміщиків, має десь дружину, але живе лише заради впитися до стану риз і заснути десь у шинку під столом. Причому у даній історії він усвідомлено призводить до насильства, крові та грабунку щодо кількох персонажів, чиєю довірою він користувався і за чиїм столом він не раз сидів як друг. Йому найбільше підходить образ шакала Табаки з мультика про Мауглі, тільки у шакала було менше можливостей гадити. Насправді проблема, звичайно, не вичерпується лише одним Твардовським: якби інші персонажі мали більше людинолюбства, християнства, лише мимохідь декларованого на сторінках циклу, — і в них було б на порядок менше шансів потрапити в таку ситуацію. А так вони лишень потрапляють у яму, яку копали іншому. Але поруч із ними страждають й інші люди.
Ще одна огидна кривава сцена — місцева корида, де під дикий п'яний чад гинуть і тварини і люди, а пан Твардовський валяється десь під столом п'яний і, мабуть, це і є його жадана мить щастя.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!