Чарльз Стросс «Іще холодніша війна»

З ходу оповідання зацікавило і справило сприятливе враження. Дуже якісно опрацьовано підкилимні інтриги, в які вплетені реальні люди та події — благо перекладач постарався і забезпечив переклад масою пояснювальних коментарів. Бо хоч розповідь і виглядає реалістичнішою за бондіану, але я в цьому не сильно підкований, щоб могти підловити автора або оцінити проблематику без такого пояснення. Враження ж справляє досить натуралістичне, хоча мова автора важка, а оповідь рвана. І це головний недолік, що знизив мою оцінку. Оскільки будучи людиною не в темі, та з таким стилем оповідання, читати було важкувато, хоча сюжет захоплював та підтягував бал.

Це оповідання входить в антологію присвячену пригодам героя Едгара По - Артура Гордона Піма. Включене поряд з лавкрафтовими «Хребтами Безумства», хоча ні перше, ні друге фактично ніякого відношення до Піма не має. І якщо у Лавкрафта і є кілька непрямих навіть не посилань, а просто згадок Е. По, то Стросс і цього не має. Зате все його оповідання фактично цілком ґрунтується на Лавкрафті і вельми органічно вплітається в канву принаймні тих же Хребтів (а може й ще чого, просто іншого, що не входить у згадану антологію, поки не читав). Більше того, якщо у Лавкрафта його твір і вийшов цільнішим і плавнішим, зате у Стросса вийшло не в приклад реалістичніше, так і хочеться сказати — вірю!, таке могло б статися, май би місце лавкрафтові артефакти в реальному житті. Можливо тому, що автор, на відміну від свого прототипу, не вдавався у подробиці опису щільношкірих діжок з крилами і мацаками, що літали в космосі, тобто старців 🤭.

І «антисовєтчина» щодо «імперії зла» СРСР мене абсолютно не чіпає, тут я автора дуже навіть розумію, а яке інше ставлення здатний був викликати подібний монстр, що брязкає зброєю, в решти цивілізованого світу? Шкода, що цій імперії злобних орків не дали в свій час до кінця розвалитися і тепер вона намагається відродитися, - їй лиш артефактів з цього твору не вистачає... Тим паче, що й «власну» імперію автор теж не намагається відбілити, принаймні в мене склалося враження, що по автору стороні героя не вдалося дістатися технологій старців першими і вони змушені були намагатися придумати противагу. У автора не звучить пієтет, що будь США першими, вони б не скористалися цим і не відкрили б самі ящик Пандори (можна порівняти з тим же Хайнлайном). Що ж до рабів, то переконати раба, що він вільний, але використовувати як раба добровільного, це верхній щабель і вищий пілотаж; щоб досягти ще більшої рабської ефективності, це, напевно, лише чіпи вживляти. Але якщо раб за право бути рабом горлянку порве, це не робить його меншим рабом, це просто найвищий ступінь ідеологічного навіювання та промивання мізків, таких і тепер вистачає — технології маніпулювання стадом удосконалюються та виходять на новий рівень. І коли весь світ скасував уже давно і тихо, без гучних гасел «землю селянам!» кріпацтво в тій чи іншій формі, в СРСР селян зігнали в колгоспи і змушували працювати за трудодні, фактично без паспортів і права змінити місце проживання, то хто вони якщо не раби? Хоча не всі це розуміють, ось, зацініть, що раби можуть співати про своє рабство: Ария — «Раб страха».