Роджер Желязни «This Moment of the Storm»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, психологічний/1, філософський/1,
- Місце дії: поза Землею/1, планети іншої зоряної системи/1,
- Час: далеке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: стихійні лиха, катаклізми, катастрофи/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Видання:
Відгуки:
Оповідання видалося досить слабким в ідейно-логічному плані, зі спірними причинно-наслідковими зв'язками. З перших абзаців декларується бажання дати визначення людини, але до кінця оповідання автор про це вже не згадує, у процесі читання були й інші питання щодо сюжету. Самі проблеми героя, що добровільно і давно прирік себе на самотність, теж не торкнулися. Але всю розповідь витягує атмосфера, вона вийшла чудовою. Вселенська буря, що виливає тонни води і буквально топить місто в навколишніх джунглях, джунглі виплескуються на вулиці міста разом із потоками води. Але знову не зрозуміло і не логічно: це містечко — передовий форпост людства в космосі, перевалочна база на шляху до ще більш далеких світів. Так ось цей технологічний форпост з космодромом зносить буря, який сенс мародерствувати? Адже питання виживання міста – питання вашого виживання! Як на мене, навіть самому тупому уркагану буде ясно, що вертоліт, телевізор, гроші, та будь-що — безглузде без палива, без електрики, на самоті серед ворожих джунглів наповнених красивими і добрими на вид кровожерними монстрами. А який сенс був у такому місці ставити базу, якщо її зносить дощ, звичайний у цьому світі, як вони взагалі там окопалися і розвинулися до описаного рівня, що їх не змило досі?
Якби не атмосфера і не мальовничі картини катастрофічного безсилля людства перед природою, за ідейне наповнення більше 6-ти — не поставив би.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!