Кліффорд Сімак «Резервація гоблінів»

«Річ» - не моя 🙂.

Читав роман із двох спроб. Перша - вже й не пригадаю як давно і де взяв. Але точно пам'ятаю, що дочитати не зміг: прочитав багатообіцяючу зав'язку про роздвоєння персони професора Максвела, яскраво фантастичну з детективними очікуваннями, яка різко переходить до фей, гоблінів та тролів, що дисонують (як мені тоді здавалося), і зовсім з інших казок та сюжетів. А як дійшло до неандертальця у світі майбутнього, який домагається вчених ступенів у перервах між пиятиками з духом (привидом) на пару, то тут і закинув подальше читання як яскраву ахінею. Потім, набагато пізніше, почувши схвальні відгуки від людей, чиїй думці я був схильний довіряти, я здивувався й замислився: можливо, мені потрапив до рук уривок або не зовсім вдалий переклад, і захотілося повторити спробу, тим паче, що, як виявилося, роман доволі відомий і популярний, хоча й справив на мене цілком посереднє перше враження.

Тепер же мені вдалося таки дочитати його до кінця. І змушений визнати, що всі ці тролі з феями та баньшами автором доволі органічно все ж таки пов'язуються в одну історію впродовж розповіді. Але ось захоплення я все одно не відчуваю. Ну не виходить у мене серйозно сприймати такий набір героїв в антуражі далекого технологічного майбутнього людства. Але ж сюди ж ще слід додати дракона, магію і Шекспіра! Хоча сама ідея й сюжет досить цікаві. Ну, візьми автор більш традиційний чи рівний набір героїв, більш відповідний до антуражу, і роман мені б здався, напевно, набагато цікавішим. Та й за сюжетом теж вистачає нестиковок, які не додають твору правдоподібності.

У світі міжгалактичних транспортних порталів матерії доволі кумедно виглядають різношвидкісні багатосмугові самохідні стрічкові шосе на сотні кілометрів (гадаю, значно приємніше має бути в затишній кабіні, ніж на швидкісній стрічці під дощем та вітер в лице 😃. Бентежить інспектор майбутнього, який у такому планетарному масштабі подій працює один і фактично не має жодної влади - всякий може його послати. Напружують описи численних різноманітних "монстрів", які являють собою представників розуму інших планет і галактик; опис одних колісників має ввести прихильників ідей еволюції в ступор і шок: це вулики на колесах, які ще й уміють літати 😮. А як бути з часовим парадоксом, якщо затягти Шекспіра в майбутнє і він захотів там залишитися? І чому помирає раса кришталевої планети, якщо вона досягла таких висот за час більше ніж одного всесвіту? і т.д. і т.п., і навіщо взагалі все це було зводити в одну солянку?