Кліффорд Сімак «Drop Dead»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, планетарна фантастика/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: поза Землею/1, планети іншої зоряної системи/1,
- Час: далеке майбутнє/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Схожі твори:
- Філіп К. Дік Подорож уаба / Beyond Lies the Wub (не все їстівне варто їсти)
Видання:
Відгуки:
Сама по собі ідея цілої харчової бази в одній с/г тварині вельми цікава і захоплива, ось тільки висновки у нас з автором разюче розходяться. Якщо ми бачимо якусь упорядковану структуру, то логічним буде висновок, що це або який-небудь фізичний/хімічний/... закон, наприклад, сніжинка, структура кристала, металева стружка в магнітному полі тощо, або ознака розумного втручання ззовні, наприклад будиночок на піску, збудований малюком, трава, вирощена у формі шахового поля тощо. У всіх інших випадках ентропія прагнутиме до зростання, а порядок, відповідно руйнуватися. Так ось, що ми повинні думати зустрівши таку універсальну тварину, яка логічно лягає саме в харчовий ланцюжок землян. Не жителів Тау-Кіта, Аледебарана чи Марса, не фторних, кремнієвих чи ще якихось життєвих форм, не розумних водоростей, крабів, квітів (того ж Саймака) чи розумних медуз та восьминогів; більше того, навіть для земних форм життя куставри виявляються заточеними не під потреби ослів, кішок або навіть не під левів, а саме під людей. У них є сорти м'яса, риби, фрукти та овочі, мед, яйця та молоко, які всі знадобляться саме людині. І це на чужій далекій планеті. Що перше має спасти на думку при зустрічі з такими унікальними тваринами, що це продукт еволюції, на кшталт «жираф тренував шию» чи, все ж таки, що це продукт генної інженерії? Причому конкретно під потреби людини? Саме цього я й чекав у розв'язці.
А так сама експедиція виглядає максимально розхлябано і не науково, прилетіли, поставили намети, їх мало не стоптали разом із захистом периметра, якось не серйозно, що й надалі формує таке ж несерйозне ставлення до оповідання. Та й кінцівка змушує засумніватись у професіоналізмі цих горе-дослідників — хоч якийсь сигнал, попередження треба було відправити/залишити землянам чи ні?
Тож довго вагався з оцінкою, ставити 7 чи 8...
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!