Ганс Крістіан Андерсен «Den stumme Bog»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: данська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- філософський/1, казка
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,
Анотація:
Ця коротка історія являє собою останній акт п'єси під назвою Людське Життя. А саме: небіжчик лежить у труні. Хто він був у житті? Чому його життя завершується тут і так? Але кого це цікавить? Адже приходять люди з молотком і цвяхами, і небіжчик зникає під кришкою навіки...
Видання:
Відгуки:
Це сумна і дуже філософська історія, якщо можна так сказати. Цією історією завершується у тих чи інших декораціях практично кожне людське життя. Але назвати її казкою язик не повертається. Я її нещодавно помилково прочитав дітям. Ні, в цьому теж нічого страшного, але історія все-таки не для них. Все ж таки не дітям думати (осмислювати) про смерть, діти квіти життя і про нього вони мають думати. Вважаю, що цю «казку» непогано іноді прочитати дорослим, щоб ще раз осмислити тлінність буття... Саме для дорослих її можна оцінити у 8, а для дітей, дійсно, оцінку треба буде знизити на бал або два. Далі кілька цитат:
— Тут я вже не знаю, що страшніше — те, що з ним трапилося, чи те, що він знайшов заспокоєння на дні склянки...- «Скільки з тих людей, з якими ми колись жили душа в душу, померло з тих пір для нас! Щоправда вони живі й досі, та ми стільки років не згадували про них! А колись же думали, що вічно ділитимемо з ними і горе, і радість».
- «Ніхто не стоїть біля труни, ніхто не сумує за померлим, ніхто не плаче над ним... Колись він був здібним хлопцем... співав і навіть, кажуть, писав вірші. Але потім з ним щось трапилося і він став топити свої думки і душу у спиртному...»
Ну а до чого тут книга, та й до того ж німа, запитаєте ви? — Книга — це гербарій, кожен засушений листок якого пов'язував покійника з його минулим і якого разу міг навіть викликати сльози, що збігали по його щоках.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!