Сортування по:
Ліна Костенко
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не скигли, доню, то великий брид.
Здушили сльози – не виходь на люди.
Болить душа – не виявляй на вид.
Здушили сльози – не виходь на люди.
Болить душа – не виявляй на вид.
("Маруся Чурай")
В житті найперше – то притомність духу,
тоді і вихід знайдеться з нещасть.
тоді і вихід знайдеться з нещасть.
("Маруся Чурай")
Майбутнє щодня стає минулим.
("Записки українського самашедшого")
Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння.
("Записки українського самашедшого")
Все, до чого ми байдужі, байдуже до нас. Через те ми такі й смертельно самотні.
("Записки українського самашедшого")
Життя навантажує тебе щодалі більше. Недарма на старість люди вже ледве ходять.
("Записки українського самашедшого")
Ми ж їх обираємо не тому, що хочемо обирати, а тому, що вони хочуть бути обраними.
("Записки українського самашедшого")
Безвихідь — це теж форма існування.
("Записки українського самашедшого")
«Наш найбільший ворог — це ми самі». Плідна ідея. Схиляє до самознищення.
("Записки українського самашедшого")