Марк Твен
1835-11-30 — 1910-04-21 (75)
Марк Твен (Mark Twain, справжнє ім'я: Семюель Ленгхорн Клеменс (Samuel Langhorne Clemens)) - американський письменник, гуморист, сатирик, публіцист, видавець. Найвідоміші твори - «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна».
Семюель Ленгхорн Клеменс народився у Флориді, штат Міссурі, у сім'ї збіднілого теннессійського купця Джона-Маршала Клеменса і Джейн Лемптон-Клеменс. Він був шостою дитиною у сім'ї, в якій було семеро дітей і тільки четверо з них вижило. Коли Маркові Твену виповнилося чотири роки, його сім'я переїхала у містечко Ганнібал, де був річковий порт на Міссісіпі. Згодом Ганнібал стане прообразом містечка Сент-Пітерсберг у знаменитих романах «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна». На той час Міссурі був рабовласницьким штатом, тому вже тоді Марк Твен зміг ознайомитися із рабством, яке буде згодом описувати й засуджувати в своїх творах.
У березні 1847 року, коли Твенові було 11 років, його батько помер через пневмонію. Наступного року він починає працювати помічником у друкарні. З 1851 займається набором (друком) і редагуванням статей та гумористичних нарисів для газети «Ганнібальський часопис», власником якої був його брат Оріон. У віці 18 років він залишив Ганнібал і працював у друкарнях Нью-Йорка, Філадельфії, Сент-Луїса та інших міст. Він займався самоосвітою, багато часу проводячи в бібліотеці, таким чином отримуючи стільки знань, скільки він би зміг одержати, закінчивши звичайну школу. У віці 22 років Твен повернувся в Міссурі. На шляху до Нового Орлеану Марк Твен подорожував на пароплаві. Тоді ж у нього з'явилася мрія стати капітаном корабля.
Тоді пароплави будувалися із ненадійного легкозаймистого дерева і ніякі освітлювальні прилади, лампи, свічки вночі не були дозволені, оскільки це робило подорожі дуже ризикованими й небезпечними. Капітан пароплава мусив бути добре обізнаним із маршрутом, з берегами і портами річки, щоб у будь-якому з них бути спроможним зупинитися. Твен за два роки надзвичайно ретельно вивчив 2 000 миль (3 200 кілометрів) річки Міссісіпі і у 1859 році отримав диплом капітана корабля. Навчаючись, Семюель заохочував свого молодшого брата працювати з ним. Але Генрі загинув 21 червня 1858 року, коли пароплав, на якому він працював, вибухнув. Марк Твен передбачив цю смерть — вона йому приснилася за місяць до того. Цей випадок зацікавив його парапсихологією. Згодом він став членом Товариства Психічних Досліджень (Society for Psychical Research). Марк Твен вважав, що він насамперед винен у смерті свого брата і почуття провини не покидало його аж до смерті. Однак він продовжував працювати на річці доти, поки не спалахнула Громадянська війна і судноплавство на Міссісіпі припинилося.
Семюелеві Клеменсу довелося стати солдатом війська Конфедерації. Утім за два тижні він дезертирує з рядів армії Півдня і рушає на захід, до брата в Неваду. Тоді саме пройшла чутка, що в диких преріях цього штату знайшли срібло й золото. Тут Семюель працював цілий рік на срібному руднику. Паралельно він писав гумористичні оповідання для газети «Терріторіал ентерпрайз» у Вірджині-Сіті й у серпні 1862-го одержав запрошення стати її співробітником. Тоді ж Семюель Клеменс узяв собі за псевдонім вислів лотових на Міссісіпі, які викрикували «марк твен» («позначка 2»), що означало достатню глибину для безпечного плавання.
Протягом декількох років він мандрує з газети в газету як репортер і фейлетоніст. Крім цього, він заробляв додаткові кошти публічним читанням своїх гумористичних оповідань. Як кореспонденту «Альта Каліфорнія» йому вдається взяти участь у середземноморському круїзі на пароплаві «Квакер-Сіті», під час якого він зібрав матеріал для своєї першої книги «Простаки за кордоном». Тоді ж письменник побував і в Україні, відвідавши такі міста, як Одеса, Севастополь та Ялта. Побував також письменник і в резиденції російського імператора в Лівадії.
Поява 1869 року повісті «Простаки за кордоном» викликала деякий інтерес з боку публіки через рідкісне для тих років поєднання добротного південного гумору й сатири. Таким чином, літературний дебют Марка Твена відбувся. Крім того, у лютому 1870 року він одружився із сестрою свого друга Ч. Ленгдона, з яким познайомився під час круїзу, — Олівії.
Наступною успішною книгою Семюеля Клеменса став написаний у співавторстві з Чарльзом Ворнером роман «Позолочене століття». Стилі співавторів серйозно різнилися, але з іншого боку роман припав до смаку читачам настільки, що назвою роману охрестили час правління президента Гранта. 1876 року побачила світ нова книга Марка Твена, що не тільки закріпила його роль видатного американського письменника, але й назавжди внесло його ім'я в історію світової літератури — «Пригоди Тома Соєра». Письменник згадав дитинство в Ганнібалі і своє життя в ті роки. І от на сторінках книги з'явилися описи містечка Сент-Пітерсберг, у якому легко можна впізнати Ганнібал, як, утім, і безліч інших дрібних населених пунктів, які розкинулися на берегах Міссісіпі. А Том Сойєр був схожий на юного Семюеля Клеменса, який дуже не любив школу й у 9 років уже палив.
Успіх книги перевершив усі сподівання. Книга, наповнена простим гумором і написана доступною мовою, сподобалася широкому загалу звичайних американців. Це визнання читачів Твен закріпив наступною книгою, яка також не розраховувалася на витончені смаки літературних критиків. Повість «Принц і жебрак», яка вийшла друком у 1882 році, переносить читачів в Англію епохи Тюдорів. Захоплюючі пригоди поєднуються в цій повісті з мрією простого американця розбагатіти.
Історична тема зацікавила письменника. У передмові до свого нового роману «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» Твен написав:
«Якщо хто-небудь схильний засуджувати нашу сучасну цивілізацію, що ж, перешкодити цьому не можна, але непогано іноді провести порівняння між нею і тим, що робилося на світі раніш, а це повинно заспокоїти і вселити надію»
За свою письменницьку кар'єру Твен помандрував по Європі, Азії, Африці й навіть Австралії.
1870-го, на піку успіху від «Простаків за кордоном», Твен одружився з Олівією Ленгдон і переїхав до міста Баффало, штат Нью-Йорк. Звідти він перебрався до міста Гартфорда, штат Коннектикут. У цей період він часто читав лекції в США і Англії. Потім він почав писати гостру сатиру, різко критикуючи американське суспільство і політиків, це особливо помітно у збірці «Життя на Міссісіпі», написаній 1883 року.
До 1884 року Марк Твен був уже відомим літератором і до того ж ще й став успішним бізнесменом. Він заснував видавничу фірму, номінально очолену Ч.Л. Вебстером, чоловіком його племінниці. Однією з перших книг, опублікованих власним видавництвом, стали його «Пригоди Гекльберрі Фінна». Твір, який, за визнанням критиків, став найкращим у творчості Марка Твена, задумувався як продовження «Пригод Тома Соєра». Однак він вийшов набагато більш складним і багатошаровим. Позначилося те, що письменник створював його протягом майже 10 років. У цій книзі Твен вперше в американській літературі використовував розмовну мову американської глибинки.
Видавнича фірма Марка Твена успішно існувала аж до економічної кризи 1893 — 1894 років. Бізнес письменника не витримав жорстокого удару й збанкрутував. Але справи й до цього останнім часом йшли не блискуче. Ще в 1891 році Марк Твен з метою економії коштів був змушений перебратися в Європу. Час від часу він приїжджає в Сполучені Штати, намагаючись виправити своє матеріальне становище. Після розорення він довго не визнає себе банкрутом. Зрештою йому вдається домовитися з кредиторами про відстрочку виплати боргів. Це він зміг зробити тільки 1898 року. За цей час Марк Твен написав кілька творів, серед яких його найсерйозніша історична проза — «Особисті спогади про Жанну д'Арк» (1896), але жоден з них не мав того успіху, що супроводжував минулі книги Твена.
20-те століття Марк Твен ознаменував творами, покликаними викривати неправду й несправедливість, проте американці, які знали його як класика «легкої» літератури, не сприйняли ці твори. У 1901 році він одержав почесний ступінь доктора красного письменства від Єльського університету. У наступному році — почесний ступінь доктора права від Міссурійського університету. Він дуже пишався цими званнями. Для людини, яка у 12 років покинула школу, визнання його таланту ученими мужами знаменитих університетів було дуже приємним.
З 1906 року він важко хворіє, а більшість членів його родини помирають один за одним. Письменника мучать жорстокі напади стенокардії. Зрештою 21 квітня 1910 року у віці 74 років Марк Твен помер (Реддінг, штат Коннектикут). Його останній твір — сатирична повість «Таємничий незнайомець» була опублікована посмертно 1916 року за незавершеним рукописом.
Марк Твен працював над автобіографією з 1870 по 1905 рік, і так і не завершив її. У своєму заповіті письменник окремо прописав особливі інструкції, згідно з якими його біографію можна видати лише через 100 років після його смерті, а окремі її частини — взагалі не раніше, ніж через 500 років. Такі доволі дивні умови у заповіті Марка Твена пояснюються тим, що він у своїх мемуарах був дуже відвертим — як щодо того, що стосувалося його самого, так і в розповідях про сучасне йому оточення. Розмірковуючи про війни, релігії, політику та політиків, Марк Твен не добирав висловів, тому й боявся, що окремі судження, будучи оприлюдненими, можуть викликати гнів згаданих ним осіб або й їхніх нащадків. Своєрідний столітній «карантин» на публікацію автобіографії Марка Твена закінчився у 2010 році, відтак того року в США побачив світ перший із трьох томів спогадів письменника.
Найбільшим внеском Твена в американську й світову літературу вважається роман «Пригоди Гекльберрі Фінна», великою популярністю користуються «Пригоди Тома Соєра», «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» і збірник автобіографічних оповідань «Життя на Міссісіпі». Марк Твен починав свою кар'єру з невибагливих гумористичних куплетів, а закінчував повними тонкої іронії нарисами людських звичаїв, гостро сатиричними памфлетами на соціально-політичну тематику і філософсько-глибокими й при цьому доволі песимістичними роздумами про долю цивілізації. Багато публічних виступів і лекцій були втрачені або не були записані, окремі твори й листи були заборонені до друку самим автором за його життя і на десятиліття після смерті.
Твен був прекрасним оратором. Вільям Фолкнер писав, що він був «першим по-справжньому американським письменником, і всі ми з тих пір — його наступники», а Ернест Хемінгуей - що "вся сучасна американська література вийшла з однієї книжки Марка Твена, котра називається «Пригоди Гекльберрі Фінна». Марк Твен багато часу приділяв пошуку молодих літературних талантів і допомагав їм пробитися, використовуючи свій вплив і придбану ним видавничу компанію. Твен захоплювався наукою та науковими проблемами, товаришував з Ніколою Теслою, вони багато часу проводили разом у лабораторії Тесли. У свій твір «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» Твен ввів подорож у часі, в результаті якого багато сучасних технологій опинилися в Англії часів Короля Артура. Технічні подробиці, які наводяться в романі, свідчать про знайомство Твена з досягненнями сучасної йому науки.
Двома іншими найвідомішими захопленнями Марка Твена були гра у більярд й куріння люльки. Відвідувачі будинку Твена іноді говорили, що в кабінеті письменника стояв такий густий тютюновий дим, що самого господаря майже не можна було розгледіти. Твен був відомою особою Американської антиімперської ліги, яка протестувала проти американської анексії Філіппін. У відповідь на ці події, в яких загинуло близько 600 чоловік, він написав «Інцидент на Філіппінах», але твір було опубліковано тільки в 1924, через 14 років після смерті Твена.
Час від часу деякі твори Твена заборонялися американської цензурою з різних причин. В основному це пояснювалося активною громадянською та соціальною позицією письменника. Деякі твори, які могли б образити релігійні почуття людей, Твен не друкував на прохання своєї сім'ї. Так, наприклад, «Таємничий незнайомець» залишився неопублікованим до 1916 року. А самою суперечливою роботою Твена, мабуть, була гумористична лекція в паризькому клубі, опублікована під назвою «Роздуми про науку онанізму». Есе було опубліковано лише в 1943 обмеженим тиражем в 50 екземплярів. Ще кілька антирелігійних творів залишалися ненадрукованими до 1940-х років.
З поглядами Марка Твена на ідеальну форму правління і політичний режим можна ознайомитися, прочитавши його промову «„Лицарі праці“ — нова династія», з якою 22 березня 1886 року він виступив у місті Хартфорді, на засіданні клубу «У понеділок увечері». Марк Твен дотримувався позиції, що влада повинна належати тільки і тільки народу. Він вважав, що Влада однієї людини над іншими означає пригнічення — незмінно і завжди пригнічення; хай не завжди свідоме, навмисне, обдумане, не завжди суворе, або тяжке, або жорстоке, або огульне, — але так чи інакше — завжди пригнічення в тому чи іншому вигляді.
Автор підрозділяв людей на дві категорії: гнобителів і пригноблених. Перших небагато — король, жменька інших наглядачів і підручних, а других безліч — це народи світу: найкращі представники людства, робочі люди — ті, хто своєю працею добуває хліб. Марк Твен вважав, що всі правителі, які досі правили у світі, співчували і протегували класам і кланам роззолочених нероб, спритних казнокрадів, невтомних інтриганів, порушників громадського спокою, які думають тільки про свою вигоду. І на думку великого письменника, єдиним правителем або королем повинен бути сам народ:
Але цей король — природжений ворог тих, хто інтригує і говорить красиві слова, але не працює. Він буде нам надійним захистом проти соціалістів, комуністів, анархістів, проти бродяг і корисливих агітаторів, які борються за «реформи», які дали б їм шматок хліба і популярність за рахунок чесних людей. Він буде нам притулком і захистом проти них і проти всіх видів політичної хвороби, зарази і смерті. Як він використовує свою владу? Спочатку — для гноблення. Бо він не більш доброчесний, ніж ті, хто панував до нього, і не хоче вводити нікого в оману. Різниця лише в тому, що він буде пригнічувати меншість, а ті гнобили більшість; він буде пригнічувати тисячі, а ті гнітили мільйони. Але він нікого не буде кидати до в'язниць, нікого не битиме батогами, катувати, спалювати на вогнищах і засилати, не буде змушувати своїх підданих працювати по вісімнадцять годин на день і не буде морити голодом їх сім'ї. Він подбає про те, щоб все було справедливо — справедливий робочий день, справедлива заробітна плата.
Дружина Твена, глибоко віруюча протестантка (конгрегаціоналістка), так і не змогла «навернути» чоловіка, хоча він намагався за її життя уникати гострих тем. Чимало романів Твена, наприклад, «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура») містять вкрай різкі випади на адресу католицької церкви. В останні роки Твен написав чимало оповідань на релігійну тематику, в яких висміює протестантську етику (наприклад, «Допитлива Бессі»).
З посмертно опублікованих матеріалів ясно, що Марк Твен був нескінченно далекий від будь-якої існуючої релігійної конфесії. Свої погляди він підсумував у 1906 році в «Роздумах про релігію».
Яскраво передає ставлення до релігії його твір «Щоденник Адама», в якому в гострій сатирі критикується можливість у сучасному світі не те, що зберігати, але й розвивати віру в Бога, при чому так, що сам би Бог побачивши, як трактують Біблію, був би шокований.
цикл | |||
⏷ | Пригоди Тома Сойєра та Гекльберрі Фінна / Huck Finn and Tom Sawyer | - | - |
роман | |||
1876 | ۰Пригоди Тома Сойєра / The Adventures of Tom Sawyer (Пригоди Тома Соєра; Том Сойєр; Приключения Тома Сойера; Похождения Тома Сойера) | 2(8.50) | - |
1882 | Принц і злидар / The Prince and the Pauper (Принц та жебрак; Принц и нищий) | 1(8.00) | - |
1884 | ۰Пригоди Гекльберрі Фінна / Adventures of Huckleberry Finn (Приключения Гекльберри Финна; Приключения Финна Геккльберри, товарища Тома Соуэра; Похождения Финна Гекльберри; Приключения Финна и беглого негра Джима) | 2(9.50) | - |
1889 | Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура / A Connecticut Yankee in King Arthur's Court (Янки при дворе короля Артура) | 1(7.00) | - |
повість | |||
1894 | ۰Том Соєр за кордоном / Tom Sawyer Abroad (Том Соєр за океаном; Том Сойер за границей; Том Сойер — воздухоплаватель; Приключения Тома на воздушном шаре) | - | - |
1896 | ۰Том Соєр - детектив / Tom Sawyer, Detective (Том Сойер — сыщик; Сыскные подвиги Тома Сойера) | - | - |
1952 | Подорож капітана Стормфілда до раю / Captain Stormfield's Visit to Heaven (Путешествие капитана Стормфилда в рай; Визит капитана Стормфильда на небеса) | - | - |
оповідання | |||
1864 | Убивство Юлія Цезаря / The Killing of Julius Caesar «Localized» (The Killing of Julius Caesar; Убийство Юлия Цезаря) | - | - |
1865 | Славнозвісна жаба-стрибунка з Калаверасу / The Celebrated Jumping Frog of Calaveras County (The Jumping Frog; The Notorious Jumping Frog of Calaveras County; Jim Smiley and His Jumping Frog; Знаменитая скачущая лягушка из Калавераса; Скачущая лягушка; Лягушка-прыгун) | - | - |
1865 | Оповідання про капосного хлопчиська / The Story of the Bad Little Boy (The Bad Little Boy; Рассказ о дурном мальчике; История дурного мальчика) | - | - |
1868 | Моє секретарювання в сенатора / My Late Senatorial Secretaryship (When I was a Secretary; Когда я служил секретарём; Как я служил секретарём у сенатора) | - | - |
1868 | Людожерство в поїзді / Cannibalism in the Cars (Людоедство в поезде; Людоедство на железнодорожном поезде; Людоедство в железнодорожном поезде) | - | - |
1868 | Сіамськi близнюки / The Siamese Twins (Personal Habits of the Siamese Twins; Сиамские близнецы) | - | - |
1869 | Венера Капітолійська / The Capitoline Venus (The Legend of the Capitoline Venus; Венера Капитолийская; Капитолийская Венера) | - | - |
1869 | Чудовий стариган / A Fine Old Man (Замечательный старик; Милый старичок) | - | - |
1869 | Журналістика в Теннесі / Journalism in Tennessee (Журналистика в Теннесси) | - | - |
1869 | Ніагара / Niagara (A Day at Niagara; Ниагара) | - | - |
1870 | Як я редагував сільськогосподарську газету / How I Edited an Agricultural Paper (Как я редактировал сельскохозяйственную газету) | - | - |
1870 | Таємничий візит / A Mysterious Visit (The Income-tax Man; Загадочный визит; Инспектор подоходного налога; Таинственный визит; Таинственное посещение) | - | - |
1870 | Мій годинник / My Watch (My Watch — An Instructive Little Tale; Мои часы; Мои карманные часы) | - | - |
1870 | Ганебне переслідування хлопчика / Disgraceful Persecution of a Boy (Возмутительное преследование мальчика; Бессовестное преследование мальчика) | - | - |
1870 | Як мене обирали в губернатори / Running for Governor (Как меня выбирали в губернаторы; Выборы в губернаторы; Как я баллотировался в губернаторы; Моя кандидатура в губернаторы; Радости кандидатуры) | - | - |
1870 | Оповідання про гарного хлопчика / The Story of the Good Little Boy (The Good Little Boy; Рассказ о хорошем мальчике; История хорошего мальчика; О хорошем мальчике) | - | - |
1870 | Наука проти талану / Science vs. Luck (Science v. Luck; Наука или удача; Уменье и счастье) | - | - |
1871 | Моя перша зустріч з Артімесом Вордом / First Interview with Artemus Ward (My First Interview with Artemus Ward; Моя первая беседа с Артимесом Уордом; Первая встреча с Артемусом Уордом) | - | - |
1872 | Як мене ошукали в Нью-Арку / How the Author Was Sold in Newark (Как меня провели в Ньюарке; Как поддели автора в Ньюарке) | - | - |
1872 | Апофеоз убивць / Lionizing Murderers (Модные убийцы) | - | - |
1874 | Правдива історія / A True Story Repeated Word for Word as I Heard It (A True Story; Правдивая история, записанная слово в слово, как я её слышал) | - | - |
1875 | Дифтерит у Маквільямсів / Experience of the McWilliamses with Membranous Croup (Мак-Вильямсы и круп; Круп в семействе Мак-Вильямсов; Круп в семье Маквильямс; Круп в семействе МакВильямс; Новый род крупа) | - | - |
1875 | Розмова з інтерв’юєром / An Encounter with an Interviewer (Разговор с интервьюером) | - | - |
1876 | Розповідь комівояжера / The Canvasser's Tale (Рассказ коммивояжера; Рассказ агитатора) | - | - |
1878 | Оповідки про великодушні вчинки / About Magnanimous-Incident Literature (Рассказы о великодушных поступках; Литература великодушных поступков) | - | - |
1878 | Велика революція на Піткерні / The Great Revolution in Pitcairn (Великая революция в Питкерне; Великая революция на острове Питкерн; Переворот на великом океане) | - | - |
1880 | Micic Маквільямс i блискавка / Mrs McWilliams and the Lightning (Миссис Мак-Вильямс и молния; Миссис Маквильямс и молния) | - | - |
1882 | Крадіжка білого слона / The Stolen White Elephant (Похищение белого слона) | - | - |
1893 | Живий він чи помер? / Is He Living or Is He Dead? (Жив он или умер?; Жив он или умер) | - | - |
1893 | Мільоннофунтова банкнота / The £1,000,000 Bank-Note (Банковый билет в 1 000 000 фунтов стерлингов; Банковский билет в 1 000 000 фунтов стерлингов, Кредитный билет в миллион фунтов стерлингов) | - | - |
1893 | Роман ескімоської дівчини / The Esquimau Maiden's Romance (Роман эскимосской девушки) | - | - |
1895 | Як треба оповідати / How to Tell a Story (Об искусстве рассказа; Как надо рассказывать анекдоты) | - | - |
1899 | Людина, що спокусила Гедліберг / The Man that Corrupted Hadleyburg (Человек, который совратил Гедлиберг; Человек, который развратил Гедлиберг) | - | - |
1906 | Допитлива Бecci / Little Bessie would Assist Providence (Любознательная Бесси) | - | - |
1910 | Старосвітський друкар / The Old-Fashioned Printer (Печатных дел мастер) | - | - |
1946 | Лист ангела-хранителя / Letter from the Recording Angel (Letter to the Earth; Письмо ангела-хранителя; Письмо на Землю) | - | - |
стаття/есе/нарис | |||
1870 | Про запахи / About Smells (О запахах) | - | - |
1871 | Виправлений катехізис / The Revised Catechism (Исправленный катехизис) | - | - |
1873 | Сандвічеві острови / Letters from the Sandwich Islands (Письма с Сандвичевых островов; Сандвичевы острова; Письма с Гавайских островов) | - | - |
1882 | Поради юним / Advice to Youth (Совет молодым) | - | - |
1900 | Стосовно патріотизму / As Regards Patriotism (О патриотизме) | - | - |
1901 | До того, хто сидить у темряві / To the Person Sitting in Darkness (Человеку, Ходящему во Тьме) | - | - |
1902 | Дервіш i задерикуватий чужинець / The Dervish and the Offensive Stranger (Дервиш и дерзкий незнакомец; Разговор дервиша с дерзким незнакомцем) | - | - |
1923 | Сполучені Штати Лінчування / The United States of Lyncherdom (Соединённые Линчующие Штаты) | - | - |
1923 | Воєнна молитва / The War Prayer (Военная молитва) | - | - |
1924 | Ми амеріканізуємо Європу / The Anglo-Saxon Race (Мы — англосаксы) | - | - |
уривок | |||
1869 | Італійські гіди / Our Italian Guide ([В Риме]) | - | - |
інше | |||
1935 | Записи в щоденнику / Mark Twain's Notebook (Из «Записных книжек»; Из записных книжек) | - | - |