О. Генрі «Як справжній кабальєро»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- психологічний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Америка Північна/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Сюжетні ходи: любовна лінія, трикутник/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Твір є частиною:
- Серце Заходу / Heart of the West (1907, збірник)
Видання:
Відгуки:
Все ж таки якість перекладу значною мірою визначатиме наше задоволення від читання книги. Справа в тому, що прочитавши кілька москальських відгуків на дане оповідання в москальському же перекладі, був трохи здивований. Я б навіть сказав, що в їхньому випадку переклад певною мірою визначав навіть жанрову спрямованість твору. Мабуть мені пощастило, що я читав не в перекладі Гурової, тому мені оповідання здалося аж ніяк не висміюванням чи пародією чогось. Так, воно в іронічній манері автора, але кінцівкою вирізняється від інших його оповідань і я не назвав би її комічною. Адже не треба бути великим знавцем англійської мови, щоб визначити, що бандит «Cisco Kid» це скоріше Малюк Циско, а не «Козленок Франсиско» — погодьтеся, як змінюється емоційне наповнення від такої заміни? У вестернах прізвиська типу Малюк Біллі, або ще якийсь там малюк, зовсім не несуть у собі нічого кумедного як і Малюк Циско. І цілком можуть належати звичайним собі бандитам та головорізам, як і бандит — герой цієї розповіді.
Далі, якщо хто не читав ще це оповідання, НЕ читайте відгук, тому що я хочу сказати про кінцівку, що вона сумна, цим вона відрізняється від більшості оповідань автора, і для мене виявилася несподіваною. Слово «сумна» начебто не є спойлером, але тільки-но почавши читати і знаючи це слово, ви відразу ж почнете здогадуватися, чим там може закінчитися справа. Але, думаю, якщо у вашому оповіданні одного з героїв будуть звати «Козлёнок», то ви навряд чи відчуєте те, що відчув я і, можливо, це для вас дійсно буде пародія і про сум чи трагедію не йтиметься.
Я ж можу додати, що автору вдалося тут зачепити тонку грань у взаєминах. Дівчина полюбила бандита, бо він був люб'язним. Потім їй зустрівся інший чоловік, і вона зрозуміла, що любить його. При цьому вона однаково добре грає свою роль з кожним із них, хоча знає, що хтось із них муситиме померти. Це просто талант прикидання, не знаю, чи варто його узагальнювати на всю жіночу половину, але цей мотив жіночого підступу часто зринає в літературі та житті. А як відрізнити, коли дівчина щира? З одного боку в неї, за оповіданням, начебто і немає особливого вибору, з іншого — ось таке її прикидання якось тягне для мене підлинкою, такий нежданчик нишком і зі спини. Хоча, звичайно, читачеві складно стати на бік відчайдушного бандита, але такий його вчинок наприкінці, справді змушує віддати йому належне, і розуму і хитрощі, і так, «як справжнього кабальєро», його навіть складно звинуватити у фінальній трагедії. Хоча я й співпереживав «світлій стороні» в особі стражу порядку і Тоні, в моєму варіанті перекладу — з обличчям Мадонни, красою Кармен і метушливою душею колібрі.
І ще, фінальне вбивство сталося теж не з одного пострілу, їх було п'ять.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!