Роджер Желязни «Козирі Долі»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Час написання: 1984
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фентезі/1, героїчне/1, епічне, класичне/1, багато інтриг/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Америка Північна/1, паралельний світ/1,
- Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
- Сюжетні ходи: супергерої, надприродні здібності/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: молодіжна література/1,
Анотація:
Син Корвіна і Дари - Мерлін - живе у тіні Земля, навчається на комп'ютерному факультеті і конструює свій власний пристрій на інших, ніж відомі земним фізикам, принципах в одній із віддалених тіней. Свій "комп'ютер" він назвав - Колесо Привид, у колеса проснувся власний інтелект, а його можливості можуть загрожувати навіть Амберу.
На землі у Мерліна була кохана дівчина Джулія, університетський друг Люк, та й взагалі Мерлін жив повним звичайним земним життям, щоправда кожного року 30 квітня (Вальпургієва ніч) хтось або щось намагалося його вбити...
Твір є частиною:
Видання:
Відгуки:
З відгуків на попередні книги циклу чув, що в пенталогії Мерліна хроніки стають "вже трохи не ті". Отож очікував, що автора нестиме, подібно як в останній книзі про Корвіна. Але ні, в першій книзі Мерліна ні.
Головний герой - син Корвіна і Дари, поєднує в собі королівську кров принців як Амбера, так і Хаосу, до того ж він маг, ще й має досить не хілий, прихований від стороніх очей, артефакт Фракір. Пригадуючи, що міг робити його батько із своїми здібностями і додавши до них перераховане, очікуєш від Мерліна просто нереальної за можливостями поведінки. Натомість в даній книзі він чомусь їх проявляє не особо, поступаючи скоріше не я к супермен, а занадто довірливо, місцями трохи по підлітковому, аж до глупого (чого вартує лише його подорож із таємничими ворогами на хвості до колеса-Привида). Він чомусь здобуває освіту (комп'ютерний напрям) в одному з університетів США однієї із незліченної кількості тіней-відображень Амбера - Землі. Ну.. я очікував чогось незвичнішого, а це все дійсно продовжує повнитися алогізмами. До того ж маг на ім'я Мерлін у мене однозначно асоціюється з "тінню" на ймення Земля, але трохи в іншому часовому вимірі, а саме із епохою короля Артура. А тут поки із очікуваних алюзій - ніц нема. Хоча практикуючий маг, що займається створенням і програмуванням комп'ютерів.. це щось із розряду прориву шаблонів :)
Зате книга з ходу інтригує детективним сюжетом - головного героя уже надцять років під ряд намагаються убити і акурат у цей день, 30 квітня. Усвідомивши це, Мерлін намагається одночасно запобігти черговій спробі і знайти винних. Далі події швидко наростають від ніби безвинно постраждалої земної коханої Мерліна (але він швидко знаходить їй заміну, навіть не припиняючи рефлексувати); друга, який виявляється не зовсім другом; створення Колеса-Привида - комп'ютерного інтелекту, що функціонує за "іншими" фізичними принципами і може навіть загрожувати існуванню самого Амбера, аж до повернення в Амбер і знову неочікуваному ув'язненню (привіт, батьку-Корвіну) наприкінці.
Так, трохи дивно і сумбурно, уже нема тієї інтриги на початку, як із Корвіном, рівень трохи як для підліткового читача, практично ніякого розвитку чи пояснень подій всесвіту минулого п'ятикнижжя, герой також не викликав у мене належного співпереживання, але трохи детективу, інтриги - в цілому було цікаво десь на рівні попередньої пенталогії. 8/10
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!