Філіп К. Дік «A Maze of Death»
- Середня оцінка:
- 8.50
- Оцінок:
- 2
Мова оригіналу: англійська
Час написання: 1968
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- сюрреалізм/1, фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, психологічний/1, релігійний/1,
- Місце дії: поза Землею/1, відкритий космос/1, планети іншої зоряної системи/1,
- Час: далеке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: квест/1,
- Перебіг сюжету: лінійно-паралельний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,
Анотація:
Схожі твори:
- Аґата Кристі І не лишилось жодного / Ten Little Niggers (послідовно гинуть персонажі в закритій локації)
Видання:
іноземною:
(російська)
Відгуки:
Якщо чесно, не можу себе віднести до шанувальників абсурду чи якогось сюру, скоріше навпаки. Але ось у Філіпа Діка це виходить зрештою досить інтригуюче. У цьому романі насправді абсурдне все: і початковий світ, і самі герої, і їх вчинки, і реакції на навколишню абсурдність. І я, як читач, не знаю як мені реагувати, коли інопланетним світом повзають дивні механічні істоти, коли зникають ріки, а до таємничої будівлі, якої тут і близько не повинно бути, неможливо підійти. При цьому герої на все це реагують, ніби так і має бути. Я й собі починаю думати, може це дива чужого нам світу і всьому є пояснення, ну, наприклад, як у Солярисі?
До всього додається атмосфера якоїсь таємниці, коли як у «десять негренят», читач відчуває безвихідь, що всі повинні в результаті загинути і лиш задається питанням, хто буде останнім і чи залишиться наприкінці в живих хоч хто-небудь? При цьому вся ця абсурдність і нелогічність тяжіє для мене в негативний бік.
Але Ф. Дік не був би Ф. Діком, якби весь цей сюр закінчився б так просто. Зізнатись це далеко не перший роман у автора, який я прочитав, Електровівці мені не сподобалися, Убік мені потім убачався майже в кожному другому авторському оповіданні, а тут я був чомусь орієнтований на таку ж абсурдність кінцівки. Але Убік поліз знову і в кінці все перевернулося з ніг на голову і набуло таки якийсь сенс, змусивши мене переоцінити весь твір і підняти оцінку.
Ось вони витоки Матриці, коли неможливо визначити, де реальність, а де ігри свідомості, як відрізнити одне від одного? Ця тема особливо добре вдається автору. І наприкінці всі угледіли, що героям всупереч усьому сподобався світ Дельмака, раз вони вирішили у нього повернутися, а може сюр продовжується і світ вибирає їх, поки кожен не прийде до результату, що стався з Сетом?
Хоча додавання до розповіді ось такої авторської обробки релігії, мені привносило лише додатковий сумбур, і якби не було його, можливо було б краще. Якщо чесно, я так і не зрозумів авторської концепції релігії, хоч у відгуках її і хвалять як струнку і логічно зв'язну. А наприкінці постає питання: «Що є реальність?»...
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!