Рей Бредбері «Квітень 2003. Музики»
- Середня оцінка:
- 6.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Час написання: 1949
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, психологічний/1, філософський/1,
- Місце дії: поза Землею/1, Марс/1,
- Час: близьке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: колонізація/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Твір є частиною:
- Марсіанські хроніки / The Martian Chronicles (1950, роман)
Видання:
Відгуки:
Не дарма ж є вислів, що місце сидіння визначає точку зору. Так і тут, та й в деяких інших оповіданнях хронік. Наприклад у оповіданні «Берег», багато читачів залишилися незадоволені, що і перша і друга і третя, та треба думати і всі наступні, хвилі колонізації Марса залишилися за американцями. А американський читач навпаки, мабуть, залишився задоволеним — хто ж, якщо не вони?!!
Ось багато хто пише, що діти це просто діти, вони грають, вони не відають, і це звичайно погано, але для дітей нормально. Давайте трохи змінимо точку сидіння і уявімо, що в іншому романі чума, принесена на Землю, марсіанами викосила більшість людського населення, і тепер марсіанські діти танцюють на кістках наших предків, що загинули від тієї чуми. Чи так невинно виглядатиме ця забава? А якби перед тим земляни тишком-нишком викошували марсіанські експедиції, щоб запобігти такому результату, назвав би читач землян злобними? А ось марсіан за першими трьома експедиціями багато читачів у відгуках називало...
Так що оповідання вийшло моторошним, я б його до хорору відніс, якби це дійсно не було так буденно для нас. А в землян я, так, вірю, ми можемо, можемо й не таке. Тільки читати про це я зазвичай недолюблюю...
PS: Налетіла сарана і тепер її дикі дитинчата грають кістками господарів планети, що не встигли упокоїтися, і втоптують у бруд залишки колишньої величі її міст; цивілізація і варвари, що так і залишилися дикими...
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!