Станіслав Лем «Непереможний»
- Середня оцінка:
- 9.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: польська
Час написання: 1963
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, наукова фантастика/1, планетарна фантастика/1, пригодницький, авантюрний/1, філософський/1,
- Місце дії: поза Землею/1, планети іншої зоряної системи/1,
- Час: далеке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: інопланетяни/1, контакт/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
На пустельну й нежилу планету Регіс-III здійснив посадку Крейсер другого класу «Непереможний». Незадовго до цього на цій планеті зник інший земний корабель — «Кондор», відправивши перед цим всього два повідомлення. У першому йшлося про успішну посадку на поверхню планети Регіс-III, а в другому — про якісь «мушки».
Екіпаж «Непереможного» отримав завдання знайти сліди зниклої експедиції «Кондора» і з’ясувати причину її зникнення.
Примітки:
Першодрук: газета «Gazeta Bialostocka», Белосток, 1963, №№ 297 — 306; 1964 №№ 1—61; у складі окремого книжкового видання: у збірнику Lem S. «Niezwyciężony i inne opowiadania», «Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej», Варшава, 1964.
Схожі твори:
- Анатолій Днєпров Крабы идут по острову (машинна еволюція)
- Майкл Крайтон Prey (машинна еволюція)
Видання:
Відгуки:
У юності цей роман найбільше запам'ятався і сподобався з прочитаного томика Лема. Тоді, хлопця, найбільше вразили, звичайно, батальні сцени, захист периметра, анігіляція і все таке. Особливо моєю фантазією тоді опанував «циклоп», його я уявляв у вигляді величезного, потужного танка, і він у мене аж ніяк не блищав. Тепер ось перечитав. І що ж, звичайно за рівнем смислового, філософського наповнення він не дотягує до «Повернення з зірок» чи «Соляріса», але далеко залишає позаду більшість сучасніших романів. А з урахуванням динаміки розгортання подій, що не дає занудьгувати; певної детективної нотки першої половини роману; чудового опрацювання деталей типу посадки, розгортання периметру, хаосу загиблого зорельота тощо, то й тепер, напевно, залишу за ним титул найцікавішого з прочитаного у автора. Хоча й інші романи Лема теж хороші.
З технічного боку роман майже не застарів. Хоча звертає на себе увагу досить вільне поводження землян з атомною енергією і тим більше анти-матерією. Складається враження, що землян майбутнього взагалі нічим не зупинити, якщо вони собі лиш поставили якусь мету — не зупиняться ні перед чим! Звичайно, однією з цілей автора було показати, що навіть така міць як «Непереможний», може спасувати перед реальними викликами недослідженого космосу, в тому числі й перед такими здавалося б крихітками, як у даному романі. Та й взагалі вбити читаючому землянину в голову, що — «Не все і не скрізь існує для нас!». Але все одно, не заважало б бути якось трохи скромніше і вдумливіше у далекому то майбутньому. Типу ми ж все-таки дослідники, а не правителі світів, що перевертають гори за власним бажанням.
Далі звертає на себе увагу повна відсутність жінок у будь-якій іпостасі, навіть у вигляді фотокартки, дорогого серцю листа або далекої генеральші, що відправила експедицію на цю планету. Не дивно, що такий, здавалося б підходящий екшен-роман, досі не екранізований і не лише Голлівудом, а й будь-якою студією. Адже якщо розібратися, то справді дивно, у «Поверненні з зірок» геть-чисто не було дітей, а тут на весь величезний корабель з великою командою, роки експедицій — геть жодної згадки про прекрасну половину. Бідолашні хлопчики, але сподіваюся вони хоч не інкубаторські, мами в них були? 🙂. Ну от, перед лицем небезпеки, не завадило б хоч про маму і згадати. Бо таке враження, що гасло «За родіну, за Сраліна» вже прибрали, а на його місце нічого нового не вигадали.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!