Станіслав Лем «Maska»

Так, дійсно, річ ні на що до цього мною читане не схожа, у майстерності та оригінальності автору не відмовиш, та й читається практично на одному подиху. Постійна інтрига не дає відірватися від твору - все швидше хочеться отримати відповіді: "Що це?", "Навіщо це?". Але ось повість закінчилася - інтрига залишилася. Питань стало більше, але відповідей не додалося. За що й було знижено оцінку. Справді не знаю до якого жанру цю повість віднести. Для мене головним питанням і водночас недоладністю залишилася невідповідність епохи й устрою. Гаразд, залишилося за кадром хто "Вона" таке була (маска), яке завдання і його причина - це можна додумати, але ж антураж середньовіччя, я так розумію? І як у нього вписується металевий скорпіон, що бігає вулицями, і який з'явився на світ із біоробота (як його частина)? Звідки взялася така технологія? Я весь час чекав прояву прибульців або мандрівників у часі, але нас намагаються переконати, що це посланець короля... Але якби король володів такою технікою, то вся країна мала б зовсім інший вигляд і середніми віками б не пахло. Але ж на самому початку був описаний складальний конвеєр - поява маски на світ. Та й якби в короля було бажання позбутися Арродеса, логічнішим був би простіший, дешевший і головне - швидший спосіб. Потім, навіщо місяцями гнатися за жертвою, набагато логічніше і пафосніше було б досягнути жертви в образі фатальної красуні, тим паче, що щось там таке було, в її лікті?

Тож повість - це ніби вікно в інший світ, сюрреалістична сцена фентезійної картини, шматочок фільму, який ви випадково переглянули, чекаючи своєї чергу в перукарні, без початку і кінця. Так, виписана майстерно, в цьому не відмовиш, але я тепер хочу це кіно переглянути від початку і до кінця.