Франц Кафка «Перевтілення»
- Середня оцінка:
- 8.50
- Оцінок:
- 2
Франц КафкаМова оригіналу: німецька
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- сюрреалізм/1, психологічний/1, соціально-побутовий/1, філософський/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
- Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,
Анотація:
Герой твору — молодий чоловік на ім'я Ґреґор Замза, який одного ранку незрозумілим способом перетворюється на величезну комаху. Ці зміни завдають страждань як головному герою, так і його родині. Ґреґор переживає дедалі сильнішу самотність і відчуження від світу, поступову втрату сприйняття себе як людини, однак цій ситуації він ніяк не може зарадити.
Видання:
Відгуки:
Мені чомусь нагадало казки Гофмана, ось наприклад "Золоте горнятко" чи "Володар бліх", алегоричністю і розмахом фантазії. Цим і сподобалось. Там теж були чарівні перетворення, трохи абсурду, проте у Кафки все досить схоже на реальність, як для казки, і якщо не брати до уваги саме перетворення на жука. Ґеорґ своє перевтілення сприймає досить спокійно, думає про роботу, щось намагається залагодити, всіх заспокоїти... Щоправда цього не скажеш про реакцію його сім'ї. Мати не може його бачити, хоч спочатку і поривалася до нього, батько волів би його взагалі прогнати, лише сестра попервах пересилювала себе, заходила до брата, підгодовувала його і прибирала у нього. Проте і участь сестри співпереживанням навіть на початку не сильно то і назвеш. В принципі реакція сім'ї хоч доброю і людяною не виглядає, але, на жаль, вона чомусь не дивує. Взагалі і реакція самого Ґреґора на власне перетворення і оточуючих виглядає напрочуд буденно, якщо не сказати реалістично. Ну ось як би ви відреагували, якби ваш не сильно улюблений сусід перетворився на гидкого жука? Ну десь якось так всі і реагували, якщо не враховувати, що це сталося не з нелюбим сусідом а з власним сином і братом.
Автор єдино людяним показує свого героя, він турбується за сім'ю, яка до цього матеріально висіла у нього на шиї, і далі мріє відправити сестру в консерваторію, переймається грошовими справами батька, турбується за матір, щоб їй від його нового виду не стало зле і т.п. Лише його служба, чи робота, не викликає у нього великої приязні. Він настільки показаний хорошим, що, якщо чесно, вже аж не віриться. Тим паче герой Кафки десь в чомусь певним чином кочує з одного його твору до іншого і завше він у нього виходить якимсь чином обділеним і несправедливо скривдженим навколишнім світом, ріднею. Так, ми тут бачимо самого автора із його непростими стосунками із власною сім'єю і особливо батьком. Але все ж, може тут було трохи обопільної провини і щось варто було поправити у самому собі, а не настільки відразливо показувати всіх інших? Проте твір вартий уваги і сподобався.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!