Франц Кафка «Насподівана прогулянка»

Коротеньке оповіданнячко, яке я прочитав двічі, щоб краще зрозуміти, але так і не пройнявся ним.

Щоб зрозуміти про що тут може йтися, давайте спробуємо задіяти логіку і трохи гумору. Доросла людина після робочого, а може і вихідного дня, уже у вечірньому халаті, після вечірньої "праці чи гри", не дивлячись на відверто несприятливу погоду і вже пізній час, на замкнені на ніч вихідні двері, вирішує змінити халат на піджак і вийти на вулицю. Більше того щоб це зробити герою довелося мобілізувати всю свою рішучість, а на вулиці він одразу повністю забуває про сім'ю і відчуває вже неочікувану свободу. Що не так із героєм? Його гнітить буденність, якісь проблеми в сім'ї? Але це не було спонтанне рішення - під халатом він уже мав відповідний одяг. Крім того, така поведінка не стільки здивувала його сім'ю, скільки роздратувала. Значить сім'я вже знайома із такими його походеньками і вона має уявлення куди він іде. А іде він, як би герой не прикривався гарними фразами про свободу, до свого друга, щоб поглянути як йому там ведеться. Може вони у таку пізню годину полюбляють гру в шахи? Якби ж це була подруга, але ж це друг, і слід думати такий візит його теж не здивує... Не знаю, що там мав на увазі автор, але моя логіка вперто схиляється все ж до поганих звичок, будь то картярська гра чи банальне пияцтво австрійського пива ?.