Франц Кафка «Сільський лікар»

"Сільский лікар" це щось аж занадто дивне і фантасмагоричне, занадто, щоб мені сподобатись. Хоча багато з того, що я уже читав у Кафки мені подобалось. Це ж оповідання найбільш схоже на опис кошмарного липкого сну, від якого не можеш прокинутись. Зимова холодна ніч, завірюха, десь тебе чекає в останній надії малолітній пацієнт, ти чесно пориваєшся виконати свій обов'язок але здається все повстає проти тебе: коні дохнуть, завірюха виє, всі люди відвертаються від тебе і не поспішають прийти тобі на допомогу. Лікар стає безпорадним, але таки вирушає до пацієнта, щоправда великою ціною: віддавши, втративши свою віддану служницю, віддавши її на поталу, чи ще щось гірше, конюху, демону? І це все щоб взнати, що пацієнт здоровий, ні він помирає, у нього страшна рана, його заживо вже гризуть хробаки, а його батько й матір бігають навколо тебе, то намагаючись напоїти, то роздягти і вкласти в ліжко поряд із пацієнтом. А груба в старій сільській хаті немилосердно чадить, а дивні коні пхають морди у вікна і заглядають тобі в очі, а ти все думаєш як швидше повернутися, щоб порятувати таку гарну і давню свою служницю Розу, що закрилась в твоєму домі від конюха, який її вже покусав і тепер трощить двері.

Звернув увагу, що у Кафки завжди якісь дивні, проблемні жіночі образи, які його безумовно бентежать, щось видно не гладко складалося з ними у автора в реальності.

Безумовно, тут можна розшукати якісь приховані змісти про борсання людини в тенетах життя, якусь багатошаровість і т.д. і т.п., але якщо відштовхуватись в своїй оцінці від ступеня отриманого задоволення при читанні, то це 3/10.