Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Многие из тех, кто при жизни возведены были на пьедестал, никогда не будут иметь статуи после смерти. \П. Беранже\

   

Франц Кафка «Голодомайстер»

Середня оцінка:
6.00
Оцінок:
1

Франц Кафка
Голодомайстер / Ein Hungerkünstler
Альтернативні назви: Голодарь; Мастер пост-арта; Искусство голодания; Голодающий артист
оповідання, 1922 р.
Мова оригіналу: німецька
Відомі переклади: Петро Таращук - 1.

Класифікатор:

  • Твір характерезують як: фантастичний/1,
  • сюрреалізм/1, психологічний/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1,
  • Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
  • Перебіг сюжету: лінійний/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,

Анотація:



Видання:

2012

Відгуки:

Oreon (2023-04-08) /

Ясно, що у оповіданні мова йде про так звану "людину мистецтва". Можливо тут навіть можна спробувати узагальнити - просто абстрактну людину абстрактного мистецтва. В даному випадку вид цього абстрактного "мистецтва" - майстер з голодування, митець, так би мовити. А чому ні? - я митець! я так бачу! Якщо хтось не розуміє мистецтва, то він... не розуміє мистецтва, не доріс! Бо ж в мистецтві нема об'єктивних критеріїв і якщо хтось не розуміє чому якась мазанина на холсті коштує таку купу грошей, то ми легко кажемо, що він просто не розуміється на сучасному мистецтві, селюк так би мовити. І навіть якщо це мистецтво життя на трапеції (як у іншому оповіданні із цієї ж збірки), або голодування, як тут.

Мені здається, що автор тут пропагує ідею, що митець не може без свого мистецтва, без нього він помре. З одного боку справжній митець ніби має "творити" для себе, так би мовити мистецтво заради мистецтва, з іншого ж боку такі митці здебільшого прагнуть широкого визнання серед цього сірого натовпу, бездарної тобто публіки, яка їм нібито глибоко байдужа. Я тут вбачаю певний конфлікт мотивацій: живи собі на трапеції, голодуй десь вволю подалі від імпресаріо, але ж ні! Митець хоче, ба ні - вимагає - визнання!

Але на цьому проблема аж ніяк не вичерпується! Автор іде далі і розкриває причини мистецтва свого митця -

а виявляється він голодує, бо жодна їжа йому не смакує і він не відчуває в ній потреби
. Я би тоді кваліфікував подібне "мистецтво" як прояв небезпечної для життя хвороби (до речі як варіант - анорексія - в крайніх випадках не сумісна із життям).

У підсумку, мені здається, варто задатися питаннями: Чи кожне мистецтво однаково вартісне? Чи потрібне мистецтво, яке нікому не потрібне? І чи всяку блаж варто зводити до рівня мистецтва? ?

Власна оцінка: 6


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!