О. Генрі «Художники»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- іронічний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Америка Південна/1,
- Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Твір є частиною:
- Королі і капуста / Cabbages and Kings (1904, повість)
Видання:
іноземною:
(російська)
Відгуки:
Оповідання викликало деякі думки, якими захотілося поділитись:
- кожен новий президент багатостраждальної Анчурії тягне собі до кишені. Мабуть, за минулі сто років мало що змінилося, оскільки це нагадує мені багатьох сучасних правителів. А тих, що не нагадує, можливо, я просто не в курсі. Цей же, Лосада, окрім користолюбства, ще й дуже марнославний, хоче щоб народ його ще й любив і захоплювався ним. Тому понаставив собі пам'ятників. Він пам'ятники спорудив собі прижиттєво... Це теж мені викликає більш сучасні асоціації. Саме цією його рисою вирішили скористатися герої оповідання, щоб наварити трохи грошенят.
- я чудово можу зрозуміти Керолоса Уайта, художника, якого собі дістав з Нью-Йорка в Анчурію Біллі Кьоу (це герої нашого оповідки). Я маю на увазі, коли його вернуло писати маразматично-нудотну сцену з президентом Лосадою на передньому плані експозиції. Але я б нітрохи його не засудив, якби він взяв гроші за своє малювання з цього недопрезидента. Але і його фінальним вчинком зі своїм «шедевром» я не здивований — все ж таки у людини явна тяга до великого і вічного, а не до кон'юнктури теперішньої хвилини. За його вчинок митця можна поважати.
- але я абсолютно не розумію фінальний вчинок його компаньйона Біллі Кьоу. П'яниця з попередньої розповіді не посоромився шантажувати хорошу людину, підозрюючи її в поганому вчинку. Біллі ж, маючи можливість викрити брехню і продажність, першої особи, яка по шматочках торгує країною, - цього не зробив. У моїй системі цінностей це був би правильний вчинок, по типу вчинку художника Уайта. Він міг би взяти гроші, так, це були б брудні гроші, але Біллі — джентльмен удачі і саме махінації його промисел, тож не велика різниця. Це був би не самий достойний вчинок, але я його міг би легко зрозуміти, і навіть трохи позловтішатися, що Лоссада, хоч так та поніс деякі матеріальні та нервові втрати. Але так, як закінчилося оповідання, - я не розумію. Просто, якщо всі будуть носіями таких цінностей як Кьоу, то тирани та маразматики правитимуть країною вічно, без найменшого шансу на зміни.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!