Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Вся история между Москвой и Украиной на протяжении больше, чем 250 лет, с момента объединения этих двух государств — это планомерное, безоглядное, бесстыдное, наглое уничтожение украинской нации всякими способами, вплоть до стирания всякого следа её, чтобы даже имени её не осталось. \Володимир Винниченко\

   

Станіслав Лем «Із зоряних щоденників Ійона Тихого»

Середня оцінка:
4.00
Оцінок:
1

Станіслав Лем
Із зоряних щоденників Ійона Тихого / Dzienniki gwiazdowe Ijona Tichego
Альтернативні назви: Звёздные дневники Ийона Тихого
цикл
Мова оригіналу: польська


Анотація:



До складу входять:


Твір є частиною:


Видання:

2017
2017
2018
2018

Відгуки:

Oreon (2025-06-12) /

Одні з найбожевільніших пригод, що мені доводилося читати (якщо чесно, то більш систематичної маячні ще не читав, просто роблю знижку на майбутнє - раптом ще щось потрапить до рук, так би мовити, більш...). Думав, може, вік уже в мене не той, але оповідання явно не розраховані на дітей і на казку все ж таки не скидаються (видно щонайменше за героєм, який явно не тінейджер, а людина статечна, у віці, одним словом - Тихий).

Із творчістю Лема знайомився досить давно за творами «Непереможний», «Соляріс»... (може ще щось, уже не пам'ятаю). Тому щоденниками був досить здивований. Раніше я б, напевно, закинув таке чтиво й утилізував свій вільний час із більшою користю/задоволенням. Тепер же бажання скласти свою думку і виставити оцінку змушувало мене продиратися крізь текст, незважаючи на навіювану щоденниками дрімоту, періодично перемежовуючи їх більш цікавими книгами.

У процесі читання мимоволі приходили і уходили деякі асоціації з прочитаного:

- Сталевий Щур, Гарісона - розрахована на підліткову аудиторію, безбашенні цілеспрямовані пригоди заради пригод. Ні, не те.

- Шеклі, численні оповідання, Особливо Грегор і Арнольд. - Взагалі не те, незважаючи на те, що у Шеклі оповідання теж різні - від майже геніальних до повної маячні - все одно не те. Абсолютно не той рівень.

Навіть не знаю з чим порівняти. Треба буде за нагоди ще Адамса почитати... (PS: читав, - не те. Адамс - сюр, але з великої літери і в гарному розумінні 🙂).

Але й тут не без проблиску, перше оповідання (сьома мандрівка) потішило мене не мало й обіцяло приємне продовження читання, хоча ближче до кінця теж скотилося. Тож на жаль... оскільки в домашній бібліотеці намагаюся тримати книжки, які можу комусь порадити до читання - цю доведеться прилаштувати де інде.

P.S.: Високі оцінки інших читачів можу пояснити лише старим гартуванням - фантастика, що рідко траплялася в совку, одразу, мабуть, потрапляла до розряду цікавих (не було із чим порівнювати), та елементарним міркуванням: усім подобається, а я двійку поставлю? (ну просто не можу собі уявити, що молоде покоління залишиться в захопленні від цих щоденників, хоча, може, я й не правий...)

Власна оцінка: 4


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!