О. Генрі «Шляхетний шахрай»

Теж вважаю, що це одна з найкращих збірок автора. Але Джефф Пітерс не єдиний її герой, він виступає оповідачем (в основному), а його партнером у багатьох оповіданнях є дехто Енді Таккер - також дуже примітна особистість. Разом ці лицарі від'єму зайвих грошей у благодушних громадян, які не знають як краще розпорядитися власними статками, розкриють нам на сторінках цієї збірки тонкощі свого ремесла. Я, будучи студентом у лихі 90-ті, з подивом читаючи тоді вперше цей збірник, дізнався, що всі ті хитромудрі афери, що у великій кількості відбувалися навколо, виявляється не були придумані сучасними шахраями. Їхні схеми наче лиш з невеликими змінами та доробками були стирені з-під пера автора. Тоді цю збірку, здавалося, можна було використовувати як готову інструкцію, і багато нечистих на руку ділків цим користалися.

Подібно напівжартівливому, напівреальному гаслу «Не дайте себе обдурити в іншому місці — купуйте тут!», наші герої Джефф Пітерс і Енді Таккер користуються принципом, якщо людина все одно так чи інакше готова прокутити свої гроші, або простак, і не знає, що з ними робити, і все одно його так чи інакше ошукають, то навіщо відмовлятися від того, що саме падає в твої руки, навіщо давати скористатися цим комусь іншому? Чому не підібрати кошти просторіки, що випадають йому з рук? Тут навіть заперечити складно. В одному оповіданні («Бродвейські роззяви») Пітерс кілька разів повертав гроші тютюновому ділку і просив, їх берегти самому і нікому не довіряти, але з легкістю їх привласнив, тільки-но дізнавшись, що ділок готовий був їх втратити в іншому місці і за іншою схемою. Але шляхетність героїв збірки ще й у тому, що ці шахраї не працюють зломом і не обирають вдів, сиріт, простих роботяг і інших нужденних, а якщо і трапився подібний промах, то навіть готові повернути гроші, що вже прилипли до їхніх рук («Стрижені вівці»). У Пітерса є ще один дивний принцип: замість відібраних грошей він зазвичай намагається залишити жертві якусь дрібничку, липовий папірець, або хоча б «настоянку від усіх хвороб».

Отож, на сторінках даних оповідань читач зможе ознайомитися з цілим набором різного роду способів «чесного» вилучення грошей та інших шахрайств. Починаючи від найдавнішої гри в наперстки, весільних афер, афер із цінними паперами, купчими, акціями срібних копалень, липових оголошень, різноманітних липових медичних та господарських засобів, липових золотих злитків та інших подібних виробів; і аж до створення монополій в окремих містечках та докладного аналізу механізму фінансової піраміди.

Цікаво й те, що скільки разів компаньйони не знімали пристойний куш, але ось наступне оповідання і вони знову на мілині — ніяк їм ці шальні гроші не йшли на користь і вони не могли їх втримати...